Ой піду я в село
| Назва | Ой піду я в село |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя, Козацькі |
| Мотив | Дошлюбні стосунки, Нещасливе кохання, Розлука, Прощання, розставання, Чари |
| Дата запису | 1 трав. 2000 р. |
| Місце запису | с. Олександро-Калинове, Костянтинівський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Антоніна Юхимівна Бутенко (1934) |
| Збирачi | Любов Касьянова |
| Транскрипція | Оксана Бугайченко |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Ой піду я в село (весело) вулицею,
Ой чи не стрінуся (с тею) свею Марусею.
А як зустрінуся, еей, та й поцілуюся:
“Ой бувай здорова, моя, моя чорноброва.
Ой бувай здорова, еей, моя чорноброва.
Бо я одїжаю в край си…, в край синього моря”.
Козаченько їде, еей, на конику в’єцця,
Молода дівчина з коза…, з козака смієцця.
“Не смійся дівчино, еей, не смійся ти з мене,
Не одну я нічку ночу…, ночував я в тебе.
Не одну я нічку, еей, ночував я в тебе,
Не одну вечерю вече…, вечеряв я в тебе.
Вечерю вечеряв, еей, в сінях на порозі,
Вечерю вечеряв, два бі…, два білих пироги.
А в первім пирозі – зеленая рута,
А в другім пирозі – звита…, звитая гадюка.
Од зеленой рути, еей, та й найдуться ліки,
Од звитой гадюки пропав, пропав я навіки”.
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ішли воли, воли із діброви | Пісні з особистого та родинного життя
1
Козацькі | с. Коржі, Роменський район | 02:31 |
Ішли воли, воли із діброви, а овечки з поля, «Та й куди їдеш, їдеш-од’їжаєш, сизокрилий орле? «Пригортайся, молода дівчино, іншому такому, | ||
| Ой у полі озеречко | Пісні з особистого та родинного життя
2
Козацькі,Балади | с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район | 03:22 |
Ой у полі озеречко, там плавало відеречко, А вже в тому відеречку треті сутки, як з водою, “Ой рада б я виходити, з тобой, милий, говорити. “Ой, дівчино моя люба, одвернися од нелюба, “А як вдариш та й не влучиш, тільки жизнь нашу розлучиш. Ой, козаче молоденький, в тебе коник вороненький, Козак коника сідлає, до коника промовляє: Біля тихого Дунаю стану я та й подумаю: Хоч уб’юся, хоч втоплюся, а назад не воротюся”. (двічі) | ||
| Іще сонце не заходило | Пісні з особистого та родинного життя
1
Козацькі | с. Ярмолинці, Роменський район | 01:11 |
Іще сонце не заходило та й зробилась темнота. Та й робилась темнота, Котра любе козака, Зостаюся я сама, Ні дівчина, ні вдова, |