Та сію редьку чепурненьку

Та сію редьку чепурненьку, сію, висіваю,
Та рости редька чепурненька, на зиму сховаю. (двічі)

Та росла редька чепурненька та й пішла у стовбці,
Та як я була молоденька, любили всі хлопці. (двічі)

Та як я була молоденька, та й горя не знала,
Та якась мене чужа жінка невісткою звала. (двічі)

Та вона мене називала, по воду ідучі,
Та вона мені віддавала від комори ключі. (двічі)

Та не дай мені тії ключі, бо я їх загублю,
Та не зви мене невісткою – я сина не люблю. (двічі)

А на Вкраїні хати густо, вітер не провіє,
А стара мати ложки миє, – невістка не вміє. (двічі)

Та сію редьку чепурненьку, сію, висіваю,
Та рости редька чепурненька, на зиму сховаю. (двічі)