Ой гиля ж, гиля, гусоньки, ой да й на став

Ой гиля й гиля гусоньки на став,
Добрий вечір, дівчино, бо я ще й не спав. (двічі)

Ой не спав, не спав, та й не буду спати,
Ой дай мені, дівчино, повечеряти. (двічі)

Я й не топила, я й не варила,
А й шла по водиченьку - відра побила. (двічі)

В мене вечеря рибка й печена,
Нк для тебе, серденько, й приготовлена. (двічі)

Ой гиля, ой гиля гусоньки на став,
Добрий вечір, дівчино, бо я ще не спав. (двічі)

Ой не спав, ой не спав, та й буду спати,
Тілько дай же, дівчино, повечеряти. (двічі)

Я й не топила, я й не варила,
Ни для тебе, серденько, приготовила. (двічі)

(Ой гиля, ой гиля гусоньки на став,)

Добрій вечір, дівчино, бо я ще не спав. (двічі)

Ой не спав, ой не спав, не буду ой спати,
Ой подай же, дівчино, повечеряти. (двічі)

Ой у мене вечеря, рибка печена,
Не для тебе, серденько, приготовлена. (двічі)

А ми рибку поїмо, горілочку попʼємо,
Із тобою, середенько, поговоримо. (двічі)

Ой гиля, ой гиля гусоньки на став,
Добрий вечір, дівчино, бо я ще не спав. (двічі)

Ой не спав, не спав, та й не буду спать,
Ой дай мені, дівчино, повечеряти. (двічі)

Я й не топила, я й не варила,
Я й для тебе, серденько, не зготовила. (двічі)

Ой гиля, гиля, сірі гуси на став,
Добрий вечір, дівчино, бо я ще й не спав. (двічі)

Ой не спав, не спав, та й не буду спать,
Ой дай мені, дівчино, повечеряти. (двічі)

Не топила я, не варила я,
Не для тебе, серденько, приготовила. (двічі)

Ой гиля, гиля, гусоньки на став,
Добрий вечір, дівчино, бо я ще, бо я ще й не спав. (двічі)

Ой не спав, не спав, та й не буду спати,
Дай же мені, дівчино, повече-, повечеряти. (двічі)

Я й не топила, я й не не варила,
Та йшла по водиченьку відра по-, відра побила. (двічі)

В мене вечеря рибка спечена,
Не для серденько пригото-, приготовлена. (двічі)

Ой гиля, гиля, гусоньки на став,
Добрий вечір, дівчино, бо я ще, бо я ще й не спав. (двічі)

Ой, гиля-гиля, й гусонький й на став,
«Добрий вечір, дівчино, бо я ще, бо я ще й не спав. (двічі)

Ой не спав, не спав, не буду й спати,
Ой дай мені, дівчино, й повече… повечеряти». (двічі)

«В мене вечеря й рибка печена,
Задля тебе, серденько, й пригото… й приготовила». (двічі)

«Рибку поїмо й пивком зап’ємо,
Із тобою серденько й погово… й поговоримо». (двічі)

Шумлять верби в кінці греблі, що я й насадила,
Нема мого миленького, що я й полюбила. (двічі)

Нема його, та й не буде – поїхав за Десну,
Сказав: «Рости, дівчинонько, на другую весну». (двічі)

Росла, росла дівчинонька, та й на порі стала,
Ждала, ждала козаченька, та й плакати стала. (двічі)

Плачте, очі, плачте, карі – така ваша доля,
Полюбила козаченька при місяцю стоя. (двічі)

Не я ж його полюбила – полюбила мати,
Заставила мене мати рушники давати. (двічі)

Один дала, другий дала, на третьому стала,
А четвертим, білесеньким рученьки зв’язала. (двічі)

На городі верба рясна, (двічі)
Там стояла дівка красна.

Вона красна ще й красива, (двічі)
В неї доля нещаслива.

В неї доля нещаслива, (двічі)
Нема того, що любила.

Нема його та й не буде, (двічі)
Розраяли його люди.

Розраяли, розсудили, (двічі)
Щоб ми в парі не ходили.

А ми в парі ходить будем, (двічі)
І друг друга любить будем.

Посіяла огірочки близько над водою,
Сама буду поливати дрібною сльозо(ю). (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки в чорити деньочки,
Не бачила миленького аж три вечорочк(и). (двічі)

На четвертий побачила, як череду гнала,
Не сказала: «Добрий вечір», бо мати стоял(а). (двічі)

Бо мати стояла, а батько дивився,
Не сказала: «Добрий вечір», шоб не розгнівивс(я). (двічі)