Шумлять верби в кінці греблі
| Назва | Шумлять верби в кінці греблі |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Дошлюбні стосунки, Кохання, Нещасливе кохання, Примусове одруження, Розлука |
| Дата запису | 3 лип. 1998 р. |
| Місце запису | с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Марія Іванівна Рудика (1922), Марія Миколаївна Садовська (1935) (с. Черепівка Буринський (Конотопський) район) |
| Збирачi | Тетяна Дробот |
| Транскрипція | Лариса Лукашенко |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Шумлять верби в кінці греблі, що я й насадила,
Нема мого миленького, що я й полюбила. (двічі)
Нема його, та й не буде – поїхав за Десну,
Сказав: «Рости, дівчинонько, на другую весну». (двічі)
Росла, росла дівчинонька, та й на порі стала,
Ждала, ждала козаченька, та й плакати стала. (двічі)
Плачте, очі, плачте, карі – така ваша доля,
Полюбила козаченька при місяцю стоя. (двічі)
Не я ж його полюбила – полюбила мати,
Заставила мене мати рушники давати. (двічі)
Один дала, другий дала, на третьому стала,
А четвертим, білесеньким рученьки зв’язала. (двічі)
Варіанти виконання та схожі пісні: