Головна
Ой у полі верба

Ой у полі верба

Назва	Ой у полі верба
Жанр	Козацькі
Мотив	Дошлюбні стосунки, Залицяння, сватання
Дата запису	1999 р.
Місце запису	с-ще Новодонецьке, Краматорський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Ганна Павлівна Фокіна (1938) (м. Моспине, Донецький район)
Збирачi	Олена Харчикова
Транскрипція	Лариса Лукашенко
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой у полі верба, під вербою вода,
Гей, там дівчина воду набирала, козачка молода. (двічі)

Один козак під'їжджа, до дівчини гука:
«Гей, будь здорова, дівка чорноброва, напій мені коня!» (двічі)

«Невеликий ти пан, та й напій коня сам,
Гей, впала роса, а дівчина боса ー ніженьки зросить собі». (двічі)

Ой у полі верба, під вербою вода,
Гей, там дівчина воду набирала, козачка молода. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:06 100	Їхав, їхав козак містом	Козацькі	с-ще Новодонецьке, Краматорський район	02:06	Їхав, їхав козак містом, Під копитом камінь тріснув да раз, два! Під копитом камінь тріснув да раз! Під копитом камінь тріснув, Соловейко в гаю свиснув да раз, два! Соловейко в гаю свиснув да раз! «Соловейко, рідний брате, Виклич мені дівча з хати да раз, два! Виклич мені дівча з хати да раз! Виклич мені дівча з хати, Маю в неї щось спитати да раз, два! Маю в неї щось спитати да раз! Маю в неї щось спитати, Чи не била вчора мати да раз, два! Чи не била вчора мати да раз! Ой чи била, чи не била, Як з козаком говорила да раз, два! Як з козаком говорила да раз!»
0:00 02:52 100	Закувала зозуленька в саду на помості	Пісні з особистого та родинного життя	с-ще Новодонецьке, Краматорський район	02:52	Закувала зозуленька в саду на помості, ох, Приїхали до дівчини три козаки в гості, (ох). (двічі) Один козак коня поє, другий коня в’яже, ох, Третій стоїть під віконцем: «Добрий вечір» – каже, (ох). (двічі) «Добрий вечір, стара й мате, дай води напитца, ох», «Кружка в сінях, вода в сінях – визьми та й напийся, (ех)». (двічі) «Кажуть люди, дівка гарна – дозволь подивитца, ох», (В)она в хаті на кроваті – піди подивися, (ох)». (двічі) Дівка спала, ничого й не знала… Правой ручкой обняла ще й поцилувала, (ох). (двічі) Закувала зозуленька в саду на помості, ох, Забрав козак дівчиноньку та й повіз у гості, (ой). (двічі)
0:00 02:16 100	Їхали козаки із Дону додому	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацькі	с. Нижні Рівні, Чутівський район	02:16	Їхали козаки із Дону додому, Підманули Галю, узяли з собою. Ой, ти Галю, Галю молоденька, Підманули Галю, забрали з собо(ю). Галя согласилась, на віз почепилась, Та й повезли Галю темними лісами. Ой, ти Галю, Галю молодая, Та й повезли Галю темними ліса(ми). Повезли Галю темними лісами, Прив'язали Галю до сосни косами. Ой, ти Галю, Галю молоденька, Прив'язали Галю до сосни коса(ми). Підпалили сосну обома краями, Сосна догоряє, Галя промовляє. Ой, ти Галю, Галю молодая, Сосна догоряє, Галя промовля(є). “Ой хто в лісі чує, нехай порятує, А хто дочок має, нехай научає, Ой, ти Галю, Галю молодая, А хто дочок має, нехай науча(є). Нехай научає, нехай на вулицю, Нехай на вулицю гулять не пускає, Ой, ти Галю, Галю молодая, Нехай на вулицю рано не пускає.