Головна
Ой дубе ти, дубе, дубе зелененький

Ой дубе ти, дубе, дубе зелененький

Назва	Ой дубе ти, дубе, дубе зелененький
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Зрада, Нещаслива доля, Чари
Дата запису	1997 р.
Місце запису	с. Келеберда, Кременчуцький район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Тетяна Дмитрівна Яременко (невід.)
Збирачi	Людмила Сауляк
Транскрипція	Ліна Добрянська
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой дубе ти, дубе, дубе зелененький,
Що на тобі, дубе, два голуби гуде.

А третя голубка сидить та воркоче,
Що козак дівчину покинути хоче.

«Хоч кидай – не кидай, плакать я не буду,
Піду в сад зелений, про тебе забуду».

Піду в сад-садочок та й вирву листочок,
Та й понакриваю милого слідочок.

Щоб роса не впала, пташки не стоптали,
Щоб мого милого другі не кохали.

Кохали, кохали та й причарували –
Несолену рибку вечерять давали.

«Вечеряй, вечеряй, та й не сумнівайся,
Як немає пари – зі мною кохайся».

«Єсть у мене пара та ще й дві дитини,
Розриваю серце на дві половини.

Розриває серце, розрива печінку,
Та все через діток, та все через жінку». (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:11 100	Летіла зозуля через мою хату	Пісні з особистого та родинного життя	с. Коржі, Роменський район	03:11	Летіла зозуля через мою хату, Сіла на калині та й стала кувати. (двічі) “Ой ти, зозулино, чого рано куєш? Чи ти, зозулино, горе моє чуєш?” (двічі) “Як би не чувала, то я б не кувала, Тобі б, молоденькій, правди б не казала.” (двічі) Як піду в садочок, зорву я листочок, Та й понакриваю милого слідочок. (двічі) Щоб роса не впала, пташки не блудили, Щоб мого милого дівки не любили. (двічі) Одна полюбила та й причарувала, Несолону рибку вечерять давала. (двічі) “Вечеряй, вечеряй та й не сомнівайся, А як нежонатий – зо мной оставайся.” (двічі) “Єсть у мене жінка, єсть у мене діти, Раде б моє серце до їх полетіти.” (двічі) “Тобі, мій миленький, до їх не літати, Тобі, мій миленький, зо мной привикати.” (двічі)
0:00 03:13 100	Ой у полі полинок	Пісні з особистого та родинного життя	с. Почапці, Миргородський район	03:13	Ой у полі полинок, чом не стелисся? Молодий пареньок, чом не женисся? (двічі) Чи тобі, полинок, в полі росту нема? Чи тобі, пареньок, в селі дівки нема? (двічі) “Ой нема, ой нема, ох, тільки Галя одна, Тільки Галя одна, та й ту звів я із ума. (двічі) А я звів її з ума, ох, а сам сів на коня, А сам сів на коня: “Прощай, Галочко моя!” (двічі) І шумить, і гуде, ой, край віконечка, “Вийди, Галю моя, й до світ сонечка!” (двічі) “Ой не вийду я, ох, ти ж покинув мене, Ти ж покинув мене, не вертайся до мене. (двічі) Ти ж покинув мене, ох, не єдиночку, Ти ж покинув мене, ще й дитиночку!” (двічі)
0:00 02:12 100	Затоплю я свою хату сирими дровами	Пісні з особистого та родинного життя	с-ще Троїцьке, Сватівський район	02:12	Затоплю я свою хату сирими дровами, Ой як тяжко в світі жити поміж ворогами. (двічі) Ой як тяжко, ой як важко день за днем проходить, А жонатий, розпроклятий, до другої ходить. (двічі) Ой він ходить, ой він ходить, вона його любить, Вона ж йому, молодому, дружиною буде. Як прийшов же він додому, став ножик точити, Його милка, як голубка, стала його просити. ー Чекай, милий, чорнобривий, хоч одну хвилину, А я сяду погодую малую дитину. (двічі) ー Тоді будеш годувати, як на Дунай підеш, А я піду до Дунаю ножа полоскати. (двічі)