Головна
Ой дубе ти, дубе, дубе зелененький

Ой дубе ти, дубе, дубе зелененький

Назва	Ой дубе ти, дубе, дубе зелененький
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Зрада, Нещаслива доля, Чари
Дата запису	1997 р.
Місце запису	с. Келеберда, Кременчуцький район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Тетяна Дмитрівна Яременко (невід.)
Збирачi	Людмила Сауляк
Транскрипція	Ліна Добрянська
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой дубе ти, дубе, дубе зелененький,
Що на тобі, дубе, два голуби гуде.

А третя голубка сидить та воркоче,
Що козак дівчину покинути хоче.

«Хоч кидай – не кидай, плакать я не буду,
Піду в сад зелений, про тебе забуду».

Піду в сад-садочок та й вирву листочок,
Та й понакриваю милого слідочок.

Щоб роса не впала, пташки не стоптали,
Щоб мого милого другі не кохали.

Кохали, кохали та й причарували –
Несолену рибку вечерять давали.

«Вечеряй, вечеряй, та й не сумнівайся,
Як немає пари – зі мною кохайся».

«Єсть у мене пара та ще й дві дитини,
Розриваю серце на дві половини.

Розриває серце, розрива печінку,
Та все через діток, та все через жінку». (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:11 100	Летіла зозуля через мою хату	Пісні з особистого та родинного життя	с. Коржі, Роменський район	03:11	Летіла зозуля через мою хату, Сіла на калині та й стала кувати. (двічі) “Ой ти, зозулино, чого рано куєш? Чи ти, зозулино, горе моє чуєш?” (двічі) “Як би не чувала, то я б не кувала, Тобі б, молоденькій, правди б не казала.” (двічі) Як піду в садочок, зорву я листочок, Та й понакриваю милого слідочок. (двічі) Щоб роса не впала, пташки не блудили, Щоб мого милого дівки не любили. (двічі) Одна полюбила та й причарувала, Несолону рибку вечерять давала. (двічі) “Вечеряй, вечеряй та й не сомнівайся, А як нежонатий – зо мной оставайся.” (двічі) “Єсть у мене жінка, єсть у мене діти, Раде б моє серце до їх полетіти.” (двічі) “Тобі, мій миленький, до їх не літати, Тобі, мій миленький, зо мной привикати.” (двічі)
0:00 03:28 100	Чи ти береза в печі не була	Пісні з особистого та родинного життя	с. Терни, Лубенський район	03:28	Чи ти береза в печі не була В печі не була та й не горіла? Я в печі була, ясно горіла, Свекруха лиха огонь залила. Свекруха лиха огонь залила, Шоб я, молода, не вечеряла. Шоб я молода не вечеряла, Не вечерявши спатоньки лягла. Заснула я сон, як місяць зійшов, Заснула другий, як милий прийшов. А милий прийшов, в вікно стукає, В вікно стукає, милу гукає. Чи ти, мила, спиш, а чи так лежиш, Що ж до мене ти та й не говориш? (Я, милий, не сплю, думу думаю: З ким я, молода, віку доживу. Доживеш, мила, віку ти сама, Бо у мене є Галочка друга, Галочка друга, дитина мала.)
0:00 09:37 100	Як затоплю в новій хаті	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Вишневе, Валківський район	09:37	Як затоплю в новій хаті сирими дровами, Як затоплю в новій хаті сирими дровами. Та й заллю я сирі дрова холодной водою, Та й заллю я сирі дрова холодной водою. А сам піду до дівчини, та й до молодої, А сам піду до дівчини, та й до молодої. «Здоров була, дівчинонько!», «Здоров, козаченьку!», «Здоров була, дівчинонько!», «Здоров, козаченьку! Якшо ж мене вірно любиш, то вбий свою жінку, Якшо ж мене вірно любиш, то вбий свою жінку!». Як прийшов же він додому, став ножа точити, Його жінка, як сива голубка, начала просити: (двічі). «Чоловіче, чоловіче, дай добру годину, А я сяду погодую малую (маленьку) дитину!» (двічі). «Тоді ж будеш, моя мила, дитя годувати, Як я піду до Дунаю ножа полоскати!» (двічі). «Сосідоньки-голубоньки, дайте неньці знати, Нехай ненька ізтихенька до мене прибуде!» (двічі) Прийшла ненька ізтихенька, на порозі стала, Прийшла ненька ізтихенька, на порозі стала. «Ах ти доню, моя доню, що ти наробила? Повну хату ще й кімнату крові напустила! (двічі) Та й діточок гарнесеньких та й посиротила, Та й діточок гарнесеньких та й посиротила!» «Ой не я їх сиротила, сиротили люди, А ще ж тая дівчинонька, що жонатих любить!» (двічі)