Хмарка наступає
| Назва | Хмарка наступає |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Дошлюбні стосунки, Родинне життя |
| Дата запису | 1 лип. 1998 р. |
| Місце запису | м. Антрацит, Ровеньківський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Ніна Федорівна Дзюрська (невід.), Любов Яківна (невід.), Тамара Петрівна (невід.) (Ніна Федорівна Дзюрська народилась у с. Плисків Вінницької області) |
| Збирачi | Ярослав Агеєнко |
| Транскрипція | Наталія Олійник |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Хмарка наступає, ой да й хмарка наступає,
Батько й, батько й дочку лає.
Батько дочку лає, ой да й батько дочку лає,
Гулять, гулять не пускає.
Мати горе знає, ой да й мати горе знає,
Гулять, гулять і пускає.
« Гуляй, доню, гуляй, ой да й гуляй, доню, гуляй,
Поки, поки молода.
Як будеш старая, ой як будеш старая,
Дити.., дитина малая.
Обіллють тебе сльози, обіллють тебе сльози,
Як калиноньку морози.
Обсядуть тебе діти, обсядуть тебе діти,
Як калиноньку цвіти».
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Маруся, Маруся, скучно за тобою | Пісні з особистого та родинного життя | м. Антрацит, Ровеньківський район | 01:50 |
«Маруся, Маруся, скучно за тобою, Не один я вечір, не одну неділю, По садочку ходжу, коня в руках водю, Через рідню матір, через рідні сестри, Ой прийшла Маруся, стала у куточку, «А я дочок маю, чужих не приймаю, | ||
| Ой вербо, вербо, де ж ти зросла | Пісні з особистого та родинного життя | м. Антрацит, Ровеньківський район | 00:53 |
Ой вербо, вербо, де ж ти зросла, Ой знесла, знесла, тиха й вода, А я молода, як ягода, А піду замуж аж п’ятого, А кажуть люди, що він не п’є, | ||
| Чом ти не прийшов | Пісні з особистого та родинного життя | м. Антрацит, Ровеньківський район | 04:39 |
Чом ти не прийшов, як місяць зійшов, як я тебе ждала, Ой коня я мав, і стежку я знав, і мати пускала, А менша сестра, сідельце знайшла, коника всідлала, Тече річенька й невеличенька, схочу й перескочу, Як віддавала й наказувала в гостях не бувати, Терпіла я год, терпіла я два, на третій не стерпіла, Полем летіла, поле росила дрібними сльозами, Як прилетіла до матінки в сад, та й стала кувати, «Ой мамо моя, ще й ріднесенька, порадь що робити? «Ой ти, сину мій, ще й ріднесенький, не бий зозулинку, |