Маруся, Маруся, скучно за тобою

НазваМаруся, Маруся, скучно за тобою
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивДошлюбні стосунки, Залицяння, сватання , Нещаслива доля, Родинне життя, Побачення
Дата запису1 лип. 1998 р.
Місце записум. Антрацит, Ровеньківський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціНіна Федорівна Дзюрська (невід.), Любов Яківна (невід.), Тамара Петрівна (невід.) (Ніна Федорівна Дзюрська народилась у с. Плисків Вінницької області)
ЗбирачiЯрослав Агеєнко
ТранскрипціяНаталія Олійник
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

«Маруся, Маруся, скучно за тобою,
Не один я вечір простояв з тобою. (двічі)

Не один я вечір, не одну неділю,
На тебе, Марусю, маю всю надію». (двічі)

По садочку ходжу, коня в руках водю,
Через рідню матір нежонатий ходю. (двічі)

Через рідню матір, через рідні сестри,
Не можу Марусю до себе привести. (двічі)

Ой прийшла Маруся, стала у куточку,
«Прийми, чужа мати, за рідную дочку». (двічі)

«А я дочок маю, чужих не приймаю,
А я сина маю, за тебе не дам я». (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:53
100
Ой хмелю ж мій, хмелю
Пісні з особистого та родинного життя
м. Антрацит, Ровеньківський район01:53

Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зиму зимувався, що й не розвивався? (двічі)

Ночував я нічку, й ночував я другу,
Ночував я у тої вдовиці, шо сватати буду. (двічі)

А вдовине серце, як осіннє сонце,
Воно світе, світе та не гріє, ще й холодом віє. (двічі)

0:00 02:33
100
Вітер віє, ой вітер повіває
Пісні з особистого та родинного життя
м. Антрацит, Ровеньківський район02:33

Вітер віє, ой вітер віє, ой вітер повіває,
Ой мати ж дочку да й про горе ж питає.

«Скажи, доню, ой скажи ж, доню, ой яке ж в тебе горе?
«Ой спитай, мати, да й сизого гуся(ти).

Сизе гуся, да й сизе гуся, да й по морю плаває,
Ой воно ж моє да й усе ж горе зна(є).

Перше горе, ой перше ж горе –що й дитина малая,
Ой друге ж горе – що свекруха лиха(я).

Друге горе, ой друге горе, що й свекруха лихая,
Ой третє ж горе – що й милий покида(є).

Їде милий, ой їде милий да й у поле орати,
Ой бере ж мене да й волів поганя(ти).

Ой гей, воли, ой гей, воли, ой гей, круторогі,
Ой верніться да й літа да ще й чорниє бро(ви).

Правой ручкой, ой правой ручкой да й волів поганяла,
Ой лєвой ручкой да й сльози ж витира(ла)».

0:00 03:20
100
А всі гори зеленіють
Пісні з особистого та родинного життя
1

Сирітські

м. Антрацит, Ровеньківський район03:20

А всі гори зеленіють, ой всі гори зеленіють,
Тільки одна гора чор(на).

Тільки одна гора чорна, (двічі)
Де сіяла бідна вдо(ва).

Де сіяла, волочила, (двічі)
Слізоньками примочи(ла).

Десь взялася чорна хмара, (двічі)
Голівонько ж моя й бідна.

Та й упала зіма біла, (двічі)
Голівонько ж моя й бідна.

Де ж я буду зімувати, (двічі)
Своїх діток годува(ти)?

«Ой, братіку-соколоньку, (двічі)
Прийми ж мене на зімонь(ку)».

«Ой, сестричко-перепілко, (двічі)
Коли ж в тебе діток скілько?»

«Ой, братіку, не лякайся, (двічі)
Моїх діток не цурай(ся).

Як ти сядеш обідати, (двічі)
То я своїх діток вишлю.

Ідіть, діти, ідіть з хати, (двічі)
Сяде дядько обідати.

Не так дядько, як дядина, (двічі)
Вона сичіть, як гадина».

Поки дядько пообіда (двічі)
Діти батька одвідають.

«Встаньте, тату, встаньте з ями, (двічі)
Горе жити коло мами.

Встаньте, тату, встаньте з гробу, (двічі)
Горе жити коло роду».