Головна
Ой вийди, ой вийди, Оксано чорнобрива

Ой вийди, ой вийди, Оксано чорнобрива

Назва	Ой вийди, ой вийди, Оксано чорнобрива
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Розлука, Прощання, розставання, Журба, туга
Дата запису	1 лип. 1998 р.
Місце запису	м. Антрацит, Ровеньківський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Ніна Федорівна Дзюрська (невід.), Любов Яківна (невід.), Тамара Петрівна (невід.) (Ніна Федорівна Дзюрська народилась у с. Плисків Вінницької області)
Збирачi	Ярослав Агеєнко
Транскрипція	Наталія Олійник
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой вийди, ой вийди, Оксано чорнобрива, на тебе в садочку жде козак.

Оксана ластівкой у гай полетіла і тихо розмову начала:
«Куди, коза,к їдеш, куди виїжжаєш, на кого ти кидаєш мене?» (двічі)

«Кидаю, Оксано, людям на розмову, а сам їду славу добувать»,
А дівчина плаче: «Вернися, козаче, я буду чекати тебе». (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:33 100	Вітер віє, ой вітер повіває	Пісні з особистого та родинного життя	м. Антрацит, Ровеньківський район	02:33	Вітер віє, ой вітер віє, ой вітер повіває, Ой мати ж дочку да й про горе ж питає. «Скажи, доню, ой скажи ж, доню, ой яке ж в тебе горе? «Ой спитай, мати, да й сизого гуся(ти). Сизе гуся, да й сизе гуся, да й по морю плаває, Ой воно ж моє да й усе ж горе зна(є). Перше горе, ой перше ж горе –що й дитина малая, Ой друге ж горе – що свекруха лиха(я). Друге горе, ой друге горе, що й свекруха лихая, Ой третє ж горе – що й милий покида(є). Їде милий, ой їде милий да й у поле орати, Ой бере ж мене да й волів поганя(ти). Ой гей, воли, ой гей, воли, ой гей, круторогі, Ой верніться да й літа да ще й чорниє бро(ви). Правой ручкой, ой правой ручкой да й волів поганяла, Ой лєвой ручкой да й сльози ж витира(ла)».
0:00 03:20 100	А всі гори зеленіють	Пісні з особистого та родинного життя 1 Сирітські	м. Антрацит, Ровеньківський район	03:20	А всі гори зеленіють, ой всі гори зеленіють, Тільки одна гора чор(на). Тільки одна гора чорна, (двічі) Де сіяла бідна вдо(ва). Де сіяла, волочила, (двічі) Слізоньками примочи(ла). Десь взялася чорна хмара, (двічі) Голівонько ж моя й бідна. Та й упала зіма біла, (двічі) Голівонько ж моя й бідна. Де ж я буду зімувати, (двічі) Своїх діток годува(ти)? «Ой, братіку-соколоньку, (двічі) Прийми ж мене на зімонь(ку)». «Ой, сестричко-перепілко, (двічі) Коли ж в тебе діток скілько?» «Ой, братіку, не лякайся, (двічі) Моїх діток не цурай(ся). Як ти сядеш обідати, (двічі) То я своїх діток вишлю. Ідіть, діти, ідіть з хати, (двічі) Сяде дядько обідати. Не так дядько, як дядина, (двічі) Вона сичіть, як гадина». Поки дядько пообіда (двічі) Діти батька одвідають. «Встаньте, тату, встаньте з ями, (двічі) Горе жити коло мами. Встаньте, тату, встаньте з гробу, (двічі) Горе жити коло роду».
0:00 02:09 100	На вгороді верба рясна	Пісні з особистого та родинного життя	м. Антрацит, Ровеньківський район	02:09	(На вгороді верба рясна), Там стояла дівка красна. Вона красна, ще й вродлива, (двічі) Її доля не щаслива. Її доля не щаслива, (двічі) Нема того, що любила. Нима його та й не буде, (двічі) Розраяли його люди. Розраяли, розсудили, (двічі) Щоб ми в парі не ходили. А ми в парі ходить будем, (двічі) І друг друга любить будем!