Під тим дубом криниця стояла (Туман яром)
| Назва | Під тим дубом криниця стояла (Туман яром) |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Залицяння, сватання , Кохання, Побачення |
| Дата запису | 1 лип. 1998 р. |
| Місце запису | м. Антрацит, Ровеньківський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Ніна Федорівна Дзюрська (невід.), Любов Яківна (невід.), Тамара Петрівна (невід.) (Ніна Федорівна Дзюрська народилась у с. Плисків Вінницької області) |
| Збирачi | Ярослав Агеєнко |
| Транскрипція | Наталія Олійник |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Під тим дубом криниця стояла,
Під тим дубом криниця стояла.
З той криниці дівка воду брала,
З той криниці дівка воду брала.
Та й пустила золоте відерце,
Та й пустила золоте відерце.
«А хто ж моє відерце достане,
А хто ж моє відерце достане.
Той за мною на рушничок стане,
Той за мною на рушничок стане».
Обізвався козак молоденький,
Обізвався козак молоденький.
«А я ж твоє відерце достану,
А я ж твоє відерце достану.
Із тобою на рушничок стану,
Із тобою на рушничок стану».
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ой хмелю ж мій, хмелю | Пісні з особистого та родинного життя | м. Антрацит, Ровеньківський район | 01:53 |
Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький, Ночував я нічку, й ночував я другу, А вдовине серце, як осіннє сонце, | ||
| Маруся, Маруся, скучно за тобою | Пісні з особистого та родинного життя | м. Антрацит, Ровеньківський район | 01:50 |
«Маруся, Маруся, скучно за тобою, Не один я вечір, не одну неділю, По садочку ходжу, коня в руках водю, Через рідню матір, через рідні сестри, Ой прийшла Маруся, стала у куточку, «А я дочок маю, чужих не приймаю, | ||
| Туман яром, туман долиною | Пісні з особистого та родинного життя | м. Ровеньки, Ровеньківський район | 04:47 |
Туман яром, туман долиною, За туманом нічого й не видно, Тільки видно дуба зеленого, Під тим дубом криниця стояла, В тій криниці дівка воду брала, Та й впустила золоте відерце, Засмутила козакові серце, «А хто ж теє відерце дістане, Той зі мною на рушничок стане, Обізвався козак молоденький, «А я ж теє відерце дістану, Я с тобою на рушничок стану, |