Місяць на небі, зіроньки сяють
| Назва | Місяць на небі, зіроньки сяють |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя, Пісні літературного походження |
| Мотив | Побачення |
| Дата запису | 1998 р. |
| Місце запису | м. Ровеньки, Ровеньківський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Галина Федорівна Єрмачок (невід.) (батьки народилися на Ростовщині, але з 1930-х років - на Донеччині) |
| Збирачi | Наталія Терських |
| Транскрипція | Наталія Олійник |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе.
В човні дівчіна пісню співає, а козак чує, серденько мре. (двічі)
Та пісня мила, та пісня люба, все про кохання, все про любов,
Як ми любили та й розійшлися, тепер навіки зійшлися знов. (двічі)
Ой очі, очі, очі дівочі, темні як в нічку, ясні, як вдень,
Ви ж мене, очі, плакать навчили, де ж ви навчились зводить людей? (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Тече вода каламутна | Пісні з особистого та родинного життя
1
Пісні літературного походження | м. Ровеньки, Ровеньківський район | 01:42 |
Тече вода каламутна, – чого, мила, така смутна? Била мене мати з ночі, за Йванкові карі очі, А я Йванка так любую, де зустріну, там цілую, Тече вода коло млина, – мамо моя, я не винна, Тече вода каламутна, – чого, мила, така смутна? | ||
| Туман яром, туман долиною | Пісні з особистого та родинного життя | м. Ровеньки, Ровеньківський район | 04:47 |
Туман яром, туман долиною, За туманом нічого й не видно, Тільки видно дуба зеленого, Під тим дубом криниця стояла, В тій криниці дівка воду брала, Та й впустила золоте відерце, Засмутила козакові серце, «А хто ж теє відерце дістане, Той зі мною на рушничок стане, Обізвався козак молоденький, «А я ж теє відерце дістану, Я с тобою на рушничок стану, | ||
| Їхав, їхав козак містом | Пісні з особистого та родинного життя
1
Козацькі | м. Ровеньки, Ровеньківський район | 01:26 |
Їхав, їхав козак містом, Під копитом камінь тріснув, «Соловейко, рідний брате, Виклич мені дівча з хати, Щось я маю запитати, «Ой хоч била, хоч не била, |