Головна
Ти казала в понеділок

Ти казала в понеділок

Назва	Ти казала в понеділок
Жанр	Жартівливі
Мотив	Залицяння, сватання , Родинне життя
Дата запису	1998 р.
Місце запису	м. Ровеньки, Ровеньківський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Галина Федорівна Єрмачок (невід.) (батьки народилися на Ростовщині, але з 1930-х років - на Донеччині)
Збирачi	Наталія Терських
Транскрипція	Наталія Олійник
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ти казала в понеділок, підем разом по барвінок,
Я прийшов – тебе нема, підманула, підвела,
Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого з ума-розуму звела.

Ти казала у вівторок, поцілуєш разів сорок,
Я прийшов – тебе нема, підманула, підвела,
Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого з ума-розуму звела.

Ти у середу, підем разом по череду,
Я прийшов – тебе нема, підманула, підвела,
Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого з ума-розуму звела.

Ти казала у четвер, підем разом на концерт,
Я прийшов – тебе нема, підманула, підвела,
Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого з ума-розуму звела.

Ти казала у п’ятницю, підем разом до крамниці,
Я прийшов – тебе нема, підманула, підвела,
Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого з ума-розуму звела.

Ти казала у суботу, підем разом на роботу,
Я прийшов – тебе нема, підманула, підвела,
Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого з ума-розуму звела.

Ти казала у неділю, підем разом на весілля,
Я прийшов – тебе нема, підманула, підвела,
Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого з ума-розуму звела.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 00:56 100	Сяк-так до вечора буду жить	Жартівливі	м. Ровеньки, Ровеньківський район	00:56	Сяк-так до вечора буду жить, А ввечері мій миленький прибіжить. Я йому всю правду розкажу, Через кого на вулицю не хажу. Через того, через любчика, Через сизого голубчика, Через того, через любчика, Через сизого голубчика. Брешеш, дівчино, брешеш, Щовечора на улицю чешиш, чешиш. Щовечора та щораночку, Полюби мене, коханочку, Щовечора та щораночку, Полюби мене, коханочку.
0:00 02:33 100	Якби мені сивий кінь	Жартівливі 1 Пісні літературного походження	м. Ровеньки, Ровеньківський район	02:33	Якби мені сивий кінь, я уздечку маю, Я б поїхав за Дунай, там дівчину маю, А я все дивлюся, де моя Маруся, А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі) Як приїхав за Дунай, на горбочку хата, Стара баба, старий дід, ще й дівка кирпата, А я все дивлюся, де моя Маруся, А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі) Запросили в хату, запросили сісти, Поставили бараболю нечищену їсти, А я все дивлюся, де моя Маруся, А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі) А я тую бараболю по столу катаю, На полиці паляниці, я на них киваю, А я все дивлюся, де моя Маруся, А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі) Потушили каганці, полягали спати, Я за тії паляниці та й тікати з хати, А я все дивлюся, де моя Маруся, А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі) Як поліз я через тин, через перелази, А дід мене ціпом-ціпом, аж чотирі рази, А я все дивлюся, де моя Маруся, А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)
0:00 02:15 100	Ой, дівчино, шумить гай	Пісні з особистого та родинного життя	м. Ровеньки, Ровеньківський район	02:15	«Ой, дівчино, шумить гай, Кого любиш – забувай, забувай, Ой, дівчино, шумить гай, Кого любиш – забувай». «Нехай шумить, ще й гуде, Кого люблю – мій буде, мій буде, Нехай шумить, ще й гуде, Кого люблю – мій буде». «Ой, дівчино, серце моє, Чи ти підеш за мене, за мене, Ой, дівчино, серце моє, Чи ти підеш за мене?» «Не піду я за тебе, В тебе хати немає, немає, Не піду я за тебе, В тебе хати немає». «Підем, серце, в чужую, Доки свою збудую, збудую, Підем, серце, в чужую, Доки свою збудую». «Чужа хата не своя, Як свекруха лихая, лихая, Чужа хата не своя, Як свекруха лихая. Хоч не лає, так бурчить, Та все ж вона не мовчить, не мовчить, Хоч не лає, то бурчить, А все ж вона не мовчить». Постав хату з лободи, А в чужую не веди, не веди, Постав хату з лободи, А в чужую не веди». «Ой, дівчино, шумить гай, Кого любиш – забувай, забувай, Ой, дівчино, шумить гай, Кого любиш – забувай».