Лугом іду, коня веду
| Назва | Лугом іду, коня веду |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Залицяння, сватання |
| Дата запису | 6 лип. 1996 р. |
| Місце запису | с. Богородичне, Словʼянський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Олександра Василівна Теліус (1930), Поліна Іванівна Курченко (1923), Ганна Афанасіївна Ратейчук (1934), Лідія Григорівна Соколова (1931), Тамара Анатоліївна Коровченко (1939) |
| Збирачi | Олена Тюрикова |
| Транскрипція | Галина Лук'янець |
| Колекція | Колекція Олени Тюрикової |
Слухати аудіо
Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже,
Сватай мене, козаченько, люблю тебе дуже. (двічі)
Ой хоч сватай, хоч не сватай, хоч так не цурайся,
Щоб та слава не пропала, що ти женихався. (двічі)
"Женихався, не цурався, думав тебе брати,
За лихими ворогами мушу спокидати. (двічі)
Ой якби ж ти, дівчинонько, була багатенька,
Взяв би тебе за рученьку, повів до батенька». (двічі)
"Ой якби ж я, козаченьку, була багатенька,
Наплювала б я на тебе, на твого батенька". (двічі)
