Головна
Лугом іду, коня веду

Лугом іду, коня веду

Назва	Лугом іду, коня веду
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Залицяння, сватання
Дата запису	6 лип. 1996 р.
Місце запису	с. Богородичне, Словʼянський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Олександра Василівна Теліус (1930), Поліна Іванівна Курченко (1923), Ганна Афанасіївна Ратейчук (1934), Лідія Григорівна Соколова (1931), Тамара Анатоліївна Коровченко (1939)
Збирачi	Олена Тюрикова
Транскрипція	Галина Лук'янець
Колекція	Колекція Олени Тюрикової

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже,
Сватай мене, козаченько, люблю тебе дуже. (двічі)

Ой хоч сватай, хоч не сватай, хоч так не цурайся,
Щоб та слава не пропала, що ти женихався. (двічі)

"Женихався, не цурався, думав тебе брати,
За лихими ворогами мушу спокидати. (двічі)

Ой якби ж ти, дівчинонько, була багатенька,
Взяв би тебе за рученьку, повів до батенька». (двічі)

"Ой якби ж я, козаченьку, була багатенька,
Наплювала б я на тебе, на твого батенька". (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:46 100	Ой у полі жито стелиться низенько	Пісні з особистого та родинного життя	с. Богородичне, Словʼянський район	01:46	Ой у полі жито стелиться низенько, Добре тому жити, що любов близень(ко). (двічі) Вона близько, близько, сірим конем грає, Сірим конем грає, мальована бри(чка). (двічі) Мальоана бричка, сивим конем грає, Люблять мене хлопці, що я невели(чка). (двічі) Ой я невеличка та ще й небагата, В мене кавалєрів завжди повна ха(та). (двічі) Завжди повна хата ще й повнії сіни, В мене кавалєри завсігда красі(ві). (двічі)
0:00 02:31 100	Посіяла огірочки низько над водою	Пісні з особистого та родинного життя	с. Богородичне, Словʼянський район	02:31	Посіяла огірочки низько над водою, Сама буду поливати дрібною сльозою. (двічі) Ростіть, ростіть, огірочки, в чотири листочки, Не бачила миленького чотирі годочки. (двічі) А на п’ятий побачила, як корову гнала, Не сказала «Добрий вечір», бо мати стояла. (двічі) Бо мати стояла, а батько дивився, Не сказала «Добрий вечір», щоб не насварився. (двічі)
0:00 03:39 100	Ой у лузі та ще й при березі	Пісні з особистого та родинного життя	с. Богородичне, Словʼянський район	03:39	Ой у лузі та ще й при березі червона калина, Спородила молода дівчина харо-, харошого сина. (двічі) Ой де ж вона його спородила? В зеленій діброві, Та й не дала тому козакові ні ща-, ні щастя, не долі. (двічі) Тільки дала тому козакові личко, чорні брови, Тільки дала тому козакові личко, личко, чорні брови. (двічі) Було б тобі, моя рідна мати, цих брів не давати, Було б тобі, моя рідна мати, щастя, щастя, долю дати. (двічі)