Ой у лузі та ще й при березі

Ой у лузі та ще й при березі червона калина,
Спородила молода дівчина харо-, харошого сина. (двічі)

Ой де ж вона його спородила? В зеленій діброві,
Та й не дала тому козакові ні ща-, ні щастя, не долі. (двічі)

Тільки дала тому козакові личко, чорні брови,
Тільки дала тому козакові личко, личко, чорні брови. (двічі)

Було б тобі, моя рідна мати, цих брів не давати,
Було б тобі, моя рідна мати, щастя, щастя, долю дати. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:51
100
Ой піду я лугом, лугом-долиною
Пісні з особистого та родинного життя
с. Богородичне, Словʼянський район01:51

Ой піду я лугом, лугом-долиною,
Ой чи не зустрінусь з родом, родиною?

Ой там моя сестра пшениченьку жала,
Сказав я їй "Здраствуй", вона не сказала.

Ой чого ж ти, сестро, така горда стала?
Сказав тобі "Здраствуй", а ти промовчала.

Ой того ж, брате, "Здраствуй" не сказала,
За дрібними слізьми тебе не впізнала. (двічі)


0:00 03:23
100
Ой у лузі калина стояла
Пісні з особистого та родинного життя
с. Богородичне, Словʼянський район03:23

Ой у лузі калина стояла,
Мати дочку про життя питала.

Мати дочку про життя питала,
Спитай, мамо, сірого й утяти.

Сіре вутя на морі ночує,
Воно ж моє все горечко чує.

Воно ж моє все горечко чує,
Перве горе – свекруха лиха(я).

Перве горе – свекруха лихая,
Друге горе – дитина малая.

Друге горе – дитина малая,
Третє горе – мій милий ревнивий.

Сам у полі він їде орати,
Мене бере волів поганяти.

Гей, ви, воли, воли половії,
Ой верніться літа молодії!

0:00 02:40
100
Ой у лузі та ще й при березі
Пісні з особистого та родинного життя
м. Єнакієве, Горлівський район02:40

Ой у лузі та ще й при березі червона й калина,
Породила молода дівчина харо… харошого си(на). (двічі)

Та й де ж вона його породила? ー В зеленій діброві,
Та й не дала тому козакові ни ща… ни щастя й ни до(лі). (двічі)

Та й не дала тому ж козакові ні щастя ж ні долі,
Тільки дала тому (ж) козакові чорні, ой чорнії бро(ви). (двічі)

«Та було б тобі ж, моя рідна мати, тих брів не давати,
Було б тобі, моя рідна мати, щастя, щастя й долю да(ти)». (двічі)