На стлоі горілка, на столі медочок

На стлоі горілка, на столі медочок,
Дивлюсь у віконце – іде мій синочок. (двічі)

«Іди, іди, синку, щось буду питати,
Хто ж тобі рідніший: чи жінка, чи мати?» (двічі)

«Жінка мені рідна, бо моя дружина,
А тьоща рідніша, бо жінку родила. (двічі)

А ти ж моя мати, ти будеш мовчати,
Не будеш мовчати, то вижену з хати». (двічі)

«Діти ж, мої діти, діти й онучата,
Я ж вас доглядала, як квочка курчата. (двічі)

Гляділа по двоє, гляділа по троє,
А ви ж не схотіли та й мене одної. (двічі)

Не треба ни хліба, не треба ні плати,
Якби понімали, що я ваша мати». (двічі)

Вийду я на гору та й стану кричати:
«З ким же мені, діти, віку доживати?»


Варіанти виконання та схожі пісні:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 04:10
100
Несе теща воду, коромисло гнеться+1

Відкрийте сторінку пісні, щоб дізнатися про 1 інший варіант

Пісні з особистого та родинного життя
1

Сучасні пісні та новотвори

с-ще Ясна Поляна, Краматорський район04:10

Несе теща воду, коромисло гнеться,
А зять на порозі стоїть та й сміється. (двічі)

– Неси, теща, воду, бо нічим умиться,
Гупаєш ногами, аж гидко дивиться. (двічі)

Постав ще й півлітри, бо вижену з хати,
Будеш як зозуля в саду кукувати. (двічі)

Теща моя, теща, вродилась без щастя,
Поший собі торбу – вона тобі здасться. (двічі)

Поший собі торбу, пририхтуй ломаку,
Як підеш просити – не порвуть собаки. (двічі)

Як надінеш торбу, не йди біля хати,
Щоб люди не знали, що ти моя мати. (двічі)

– Ой зятю мій, зятю, зятю наш хороший,
Чом мене не вигнав, як давала гроші? (двічі)

Тепер не потрібна й на одну хвилину,
Бо за мої гроші ти купив машину. (двічі)

Зяті мої, зяті, й дочечки рідненькі,
Чом ми вас не гнали, як були маленькі? (двічі)

Як були маленькі, не вміли робити,
Ми вам торб не давали, щоб ішли просити.

Дайте десь куточок прилягти та сісти,
Я не попрошу вас ні пити, ні їсти. (двічі)

Бо я вже старенька, робити не можу,
Дайте відпочити, поки руки зложу. (двічі)

Неньки мої, неньки, не будьте щедренькі:
Як маєте гроші – не будьте дурненькі.

Як маєте гроші, хоч маленьку малість,
Не давайте дітям, бережіть на старість. (двічі)

Не вигоньте маму – проклянуть вас люди,
Будете старенькі, з вами ж таке буде.
Не вигоньте маму – проклянуть вас люди,
Будете старенькі, з вами таке ж буде.