Ой у полі, полі

Ой у полі, в полі стоять два дубочки,
Ой схилилися вершки до купочки.

Ой схилилися ж вершки до купочки,
Ой там сиділо аж два голубочки.

Сиділи, сиділи, знялись, полетіли,
Ой в чистім полі на роздоллі сіли.

На роздоллі сіли та й загуркотіли,
Ой горе тому, тай нежонатому.

(А ще гірко тому, ой хто кого любить,
Та й сяде близенько, та й ще приголубить).


Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:51
100
Ой вишенько-черешенько (не спочатку)
Пісні з особистого та родинного життя
с. Устивиця, Великобагачанський район01:51

Ой ти вишенько, ой черешенько,
Ой коли ж ти зійшла, коли виросла? (двічі)

Я весною зійшла, літом виросла,
На Дунай на ріку похилилася. (двічі)

На Дунай на ріку й похилилася,
Ой чого ж ти, душа, зажурилася? (двічі)

(Зажурилася я, що стояла сама,
Що стояла сама пізно звечора. (двічі)

Що стояла сама пізно звечора,
Виглядала тебе, моє серденько. (двічі))

0:00 02:29
100
Ой там на горі, ой там на крутій
Пісні з особистого та родинного життя
с. Устивиця, Великобагачанський район02:29

Ой там на горі, ой там на крутій,
Ой там сиділо пара голубів. (двічі)

Вони сиділи, парувалися,
Сизими крильми обнімалися. (двічі)

Ой десь узявся охотник-стрілець,
Розбив, розлучив пару голубів. (двічі)

Ой що голуба вбив, голубку прибив,
Й узяв під полу, приніс додому. (двічі)

(Насипав пшенця по колінця,
Налив водиці аж по крилиці.

Голубка не їсть, голубка не п'є,
На круту гору все плакати йде.

Голубко моя, ......
Чого ж ти така буркотливая?

А єсть у мене сім пар голубів,
Піди подивись, може там і твій?

Я вже ходила, я вже видила,
Немає такого, як я утеряла.

А не так він гуде, як до мене йде,
А не так він закув, як той перший був.)


0:00 02:01
100
Не палайте, сухі дрова
Пісні з особистого та родинного життя
1

Балади

с. Устивиця, Великобагачанський район02:01

Не палайте, сухі дрова, бо заллю водою,
Не втішайтесь, та й воріженьки, ой моєю бідою. (двічі)

А я твою та бідоньку та й перебідую,
Як піду я ой до дівчини, та й переночую. (двічі)

Як прийшов він до дівчини: "Одкрой, дівко, двері!",
Дівка стала, ой одказала: "Ой заріж жінку вперше!"

(Прийшов він додому, став ножа гострити,
Його жінка, як голубка, почала просити.

"Не ріж мене, мій миленький, хоч одну хвилину,
Поки сяду погодую малую дитину!"

"Тоді будеш, моя мила, дитя годувати,
Як я піду до Дунаю ножа полоскати!"

А сусіди, не вороги, дали неньці знати,
Біжить ненька, ....... як рибонька в'яла?)