Щедрівочка щедрувала

Шла Наташа не берегом - лугом,
Шла Наташа не берегом - лугом,
Зустрілася з несудженим дру(гом).

Здоров, здоров, несуджений друже,
Здоров, здоров, несуджений друже,
Ми з тобою любилися ду(же).

Любилися й,а й не побралися,
Любилися та й не побралися,
Поговору, слави набрали(ся).

Любилися, як голубів пара,
Любилися, як голубів пара,
Розійшлися, як чорная хма(ра).

На край села жила вдова,
Девʼять синів та й вона імєла. (двічі)

Девʼять синів та й вона імєла,
Дісятую та й дочку Галю. (двічі)

Сини зросли та в розбій пішли,
Дочку Галю та й заміж віддали. (двічі)

Дочку Галю та й заміж дали,
За купчика, за крамарчика. (двічі)

Як поїхали та й крамарювати,
В чистім полі стали ночувати. (двічі)

Щось у лісі вой да зашумєло,
В чистім полі та й загуркотіло. (двічі)

Крамарь каже, що то грім гримить,
Галя каже: «То розбій біжить!»

Як наїхали та розбійники,
Воно того крамаря убили. (двічі)

Вони того крамаря убили,
Сестру Галю та й з собой узяли. (двічі)

Розбійники стали спочивати,
Найменьший брат став Галю питати. (двічі)

Розпитавши, зразу закричали,
«Вставай, браття, що ми наробили! (двічі)

Вставай, браття, що ми наробили!
Сестру Галю та й осиротили!» (двічі)