Скочила коза

Летів орел Києвом, Києвом,
Та ніс хвоста кивером, кивером (двічі).

Грайте дівки без орла, без орла,
Без ясного сокола, сокола (двічі).

Аж поки я прилечу, прилечу,
Вам новини принесу, принесу (двічі).

Старим дідам орання, орання,
Чоловікам сіяння, сіяння (двічі).

Що дівчатам гречку жать, гречку жать,
Хлопцям воли поганять, поганять (двічі).

До нас, до нас, боківчани,
До нашої честі,
Наварили вареників
З собачої шерсті.

До нас, до нас, боківчани,
До нас через воду,
Ой єсть у нас три дівчини
Хорошого роду.

– Як козла? Нарядили, гляди, козла, … у що, тоді шо? У солому його так, понаплітали всього, і роги, і все зробили як треба…
– Роги з соломи робили?
– А то з чого! З соломи все, усе, і врядили його соломою, кругом.
– Так це чучело робили чи чоловік?
– Нє, чоловіка! Ну кого-небудь, чи тебе, чи…
– Ага, ясно, ну шо, соломою його обвішували?
– Соломою кругом, соломою, і роги з соломи, і хвіст із соломи. Ну і водили, гляди, співали. Ну ми не водили з нею.
– А як водили, по вулицям водили?
– Ну да, на луг.
– А коли це було, на Масляну?
– Це на Масляну.
– І шо, туди люди збиралися, на той луг?
– А хто його знає… Молоденькі більше, отакі...
– А по хатам козла водили?
– Нє, нє...
– А не памʼятаєте, що співали? «Ой скочив козел в огород, в огород…»?

Ой скочив козел у город, у город,
Поїв капусту, буряки…

– Оце, на оцей голос.
– «Ой лєлі ладоми», єсть такий приспів?
– Ну, гляди, не знаю...