Wind from the field, wave from the sea

Вітер з поля, хвиля з моря,
Ой да ж довела любов до горя. (двічі)

Свєт головушка й кружиться,
Ай да й на плечо й орьол садітся.

«Ой ти, орле, орле сизокрилий,
Скажи ж міні правдоньку, де мій милий?» (двічі)

«А твій милий на роботі,
Ой да й у літєйному заводі».

«Що ж він робе, виробляє?»
«Мідні, мідні трубочки ж виливає».

Пішла пара по заводу,
Ой да пішла славонька по народу.

Пішла слава по народу,
Та й на тую ж дівчину, шо біз роду.

А я слави, слави ж не боюся,
Та й на тії дівчіні й оженюся.

ВІтер з поля, хвиля з моря,
Ой да й довела любов до горя. (двічі)

Світ кружиться,
Ой да й на плечах орьол садітся. (двічі)

Ой ти, орьол сизокрилий,
Ой да й скажи правдоньку, де мой милой? (двічі)

А мой милой на роботі,
Ой да й на літєйному заводі. (двічі)

Вітер з поля, хвиля з моря,
Ой да довела любов до горя. (двічі)

Світ-голівонька кружиться,
Ой да на плєчах орьол садіт(ь)ся. (двічі)

Ой ти й орле, сизокрилой,
Скажи мені правдоньку, де мой милой? (двічі)

А твій милий на роботі,
Ой да на літєйному заводі. (двічі)

Що й він робе-поробляє,
Ой да мідні трубоньки виливає. (двічі)

Вилив одну, вилив другу,
Ой да вилив третьою золотую. (двічі)

Вітер з поля, хвиля з моря,
Ой да й дозвела любов до горя. (двічі)

Світ-головонька кружиться,
Ой да й на плєчах й орьол садітьця. (двічі)

Ой ти, орле сизокрилой,
Скажи міні да правдоньку, де мой милой? (двічі)

А мой милой на роботі,
Ой да на літєйному заводі. (двічі)

(Шо він робе, виробляє?
Мідні труби виливає.

Пішла пара по заводу,
Пішла слава по народу
На ту дівчину, шо без роду.

А я слави не боюся,
На тій дівчині оженюся.)

Ой хоч воля, хоч неволя,
Вой да й довела любов до горя. (двічі)

З горя світ міні кружиться,
Вой да й на плечах орьол садіться. (двічі)

Ой ти й орел, сизокрилий,
Вой скажи правдоньку ж, де мой мілой? (двічі)

А мой мілой на роботі,
Вой да й на літєйному заводі. (двічі)

Шо він робе, робе работає?
Вой да мідні трубоньки виливає. (двічі)

Вітер з поля, хвиля з моря,
Вой, да дозвела ж любов до горя,
Вой, да дозвела ж любов до горя.

От любови світ кружиться,
Вой, да на плєчах й орьол садиться,
Вой, да на плєчах й орьол садиться.

Ой, ти, орле сизокрилий,
Вой, да скажи правдоньку, де ж мой милой,
Вой, да скажи правдоньку, де ж мой милой?

А мой милой на роботі,
Вой, да на літєйному заводі,
Вой, да на літєйному заводі.

Шо ж він робе, виробляє,
Вой, да мідні трубоньки виливає,
Вой, да мідні трубоньки виливає.

Вітер з поля, хвиля з моря,
Вой да довела же любов до горя. (двічі)

Світ головонька кружиться,
Вой да й на плєчах орьол садітця. (двічі)

Ой ти, орел сизокрилой,
Ой да скажи правдоньку, де мой милой? (двічі)

Що мой милой на роботі,
Ой да у літєйному й заводі. (двічі)

Шо він робе, виробляє?
Вой да мідні трубоньки виливає. (двічі)

Пішла слава по заводу,
Вой да пішла славонька по народу. (двічі)

А я славоньки не боюся,
Вой да й на тій дівчині оженюся. (двічі)

(Вітер з поля, хвиля з моря,
Ой да й довела любов до горя. (двічі))
............
Ой да свєт галовонька кружитца.

Свєт галовонька кружитця,
Ой да й на плєчах арьол садітца. (двічі)

Скажи, орьол сизокрилой,
Ой да й скажи правдоньку, де мій милой? (двічі)

А твой милой на роботі,
Ой да й на літєйному заводі. (двічі)

Вітер з поля, хвиля з моря,
Ой да й довела любов до горя. (двічі)

Світ-головонька кружиться,
Ой да й на плече орьол садітца. (двічі)

(Ой ти, й орьол сизокрилий,
Ой да й скажи правду, де мой милий? (двічі)

А мой милой на роботі,
Ой да й на літєйному заводі) (двічі)

Вітер з поля, хвиля з моря,
Ой да й довела любов до горя. (двічі)

А од горя світ кружиться,
Ой да й на плечах орьол садиться. (двічі)

Ой ти, орьоол сизокрилой,
Ой да скажи правдоньку, де мой милой? (двічі)

Вітер з поля, хвиля з моря,
Ой да довела же любов до горя.

А мой милий на роботі,
Ой да на літєйному й заводі.

Пішла слава по народу,
Ой да пішла славонька по заводу.

А я тії слави не боюся,
Я на тій же дівчині оженюся.

Вітер з поля ой да хвиля з моря
Ой да й довела любов до горя. (двічі)

Свєт-головушка кружитса,
Ой да й на плєчах орьол садітса. (двічі)

– Ой ти й орле й орле сизокрилий,
Скажи мені правдоньку, де ж мій милий? (двічі)

– А твой милий на роботі,
Ой да й на літєйному на заводі. (двічі)

– Ой да мідні трубоньки виливає. (двічі)

Косарі косять, а вітер повіває,
Шолкова трава на косу й налягає.

Шолкова трава на косу налягає,
Поміж той травой галочка й пролітає.

Скажи галочка, де мій же миленький?
А твій же милий в лузі під вербою.

Шо в полі бєрьоза, кудрява стояла
Дай ой там дівчинонька пшеничка жала.

Да вона жала, жала, кукіль вибирала,
Да коню вороному под ноги бросала.

Да бросай, дівчинонько, пшениченьку жати,
Да підем у комору постіль білу слати.

Да хоч я постелюся, да не пригорнуся,
Да бо я молоденька славоньки боюся.

Не бійсь, дівчинонько, не бійся нікого,
Да бо я молоденький не зраджу нікого.

Усі гори зеленіють, усі гори зеленіють,
Де багаті жито сіють.

Одна гора тільки чорна,
Де сіяла же бідна вдова.

Де сіяла, волочила,
Слізоньками й примочила.

Ой братічок-соколочок,
Возьми мене на зімоньку.

Ой сестричко-перепілко,
Скажи стільки в тебе діток?

В мене діток всього пʼяток,
….
(Твоїх діток надо годувати,
Сім парів волів мати.

Не нада сім пар волів мати,

Буду сама годувати.

Ідіть дітки, ідіть з хати,
Сіда дядько вечеряти.

Пішли діти у долину,

Шукать батькову могилу.

Вставай, тато, вставай з гроба,
Як нам тяжко жить без роду,

Не так дядько як дядина,
Гудить вона як гадина.

Вставай тато, вставай з могили,
Як нам трудно жить на чужбині.)