Digital archive of folklore

На край села жила вдова,
Девʼять синів та й вона імєла. (двічі)

Девʼять синів та й вона імєла,
Дісятую та й дочку Галю. (двічі)

Сини зросли та в розбій пішли,
Дочку Галю та й заміж віддали. (двічі)

Дочку Галю та й заміж дали,
За купчика, за крамарчика. (двічі)

Як поїхали та й крамарювати,
В чистім полі стали ночувати. (двічі)

Щось у лісі вой да зашумєло,
В чистім полі та й загуркотіло. (двічі)

Крамарь каже, що то грім гримить,
Галя каже: «То розбій біжить!»

Як наїхали та розбійники,
Воно того крамаря убили. (двічі)

Вони того крамаря убили,
Сестру Галю та й з собой узяли. (двічі)

Розбійники стали спочивати,
Найменьший брат став Галю питати. (двічі)

Розпитавши, зразу закричали,
«Вставай, браття, що ми наробили! (двічі)

Вставай, браття, що ми наробили!
Сестру Галю та й осиротили!» (двічі)

Ой ходила Дєва Марія
по крутій горі.

По крутій горі.
Знайшла древо, знайшла древо,
В шовковій траві.

В шовковій траві.
А в тім древі, а в тім древі,
Церковка стоїть.

Церковка стоїть.
А в тій церкві, а в тій церкві
Три гроба лежить.

Три гроба лежить.
Що перший гроб, що перший гроб -
Сус Христос лежить.

Сус Христос лежить.
А другий гроб, а другий гроб -
Іван Хреститель.

Іван Хреститель.
А третій гроб, а третій гроб -
Дєва Марія.

Дєва Марія.
Над Ісусом Хрестительом
Книги читають.

Книги читають.
Над Іваном Хрестительом
Свічі палають.

Свічі палають.
Над Дівою Марією
Роза розцвіла.

Роза розцвіла.
З-під той рози, з-під той рози
Та й вилетів птах.

Та й вилетів птах.
Та й полетів, та й полетів
Аж під небеса.

Аж під небеса,
А небеса, а небеса
Розтворилися.

Розтворилися.
Й усім святим, й усім святим
Поклонилися.

Харашо пєсні пєть пойобєдавши,
А я бєдна сирота ше й не завтрикала.

Ой дала ж мене мать у чужую сторону,
У чужую сторону, й у великую сімʼю.

А велика сімʼя вся вечеряти сіда,
А мене, молоду, й посилають по воду.

А я й по воду йду, як голубка гуду,
А з водою я йду – спотикаюся.

Щось у хаті гомонить, мати з сином говорить:
«Ой ти сину, мій син, чом горілочки не пʼєш?

Ой ти сину, ти мій син, чом горічоки не пʼєш?
Чом горілочки не пʼєш? Молоду й дівки не бʼєш?»

«Ой нашо ж її бить? Вона вміє все робить,
І зпекти, і зварить, ще й до мене говорить».

Та й ходили, та блудили три коляднички,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Та шукали та питали того пана двора,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Оце ж того пана двір, шо високий чистокіл,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Кришталеві ворітця одчиняються,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Його отець та матуся утішаються,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Ой, ти, синку, ти, Миколко, ой ти чадо моє,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Не служи ти королю, служи Богу-царю,
Виноград, ой красне-зелене вино.

Ой, рано-рано, півень заспівав,
Ой, дай, Боже!
Ой, рано-рано півень заспівав,
Святий ве(чір)!

А ще раніше Миколка устав,
Ой, дай, Боже!
А ще раніше Миколка устав,
Святий ве(чір)!

Миколка устав, лучком забрязчав,
Ой, дай, Боже!
Миколка устав, лучком забрязчав,
Святий ве(чір)!

Вставайте, браття, коней сідлайте,
Ой, дай, Боже!
Вставайте, браття, коней сідлайте,
Святий ве(чір)!

Коней сідлайте та пізнавайте,
Ой, дай, Боже!
Коней сідлайте та пізнавайте,
Святий ве(чір)!

Чия то дочка вино стерегла,
Ой, дай, Боже!
Чия то дочка вино стерегла,
Святий ве(чір)!

Вино стерегла, крєпко заснула,
Ой, дай, Боже!
Вино стерегла, крєпко заснула,
Святий ве(чір)!

Та й налетіли раннії пташки,
Ой, дай, Боже!
Та й налетіли раннії пташки,
Святий ве(чір)!

Та й поклювали зелене вино,
Ой, дай, Боже!
Та й поклювали зелене вино,
Святий ве(чір)!

Щедрівочка щедрувала,
До віконця припадала,
Меланочку викликала,
Вийди, вийди, Меланочко,
Поглянь, поглянь на кошару,
Бички третячки у три рядочки,
А корови у чотрирі,
А овечки, як дівочки,
Дайте, пани, горілочки!

Нас небагато – три дівочки!
Дай, боже, вечір добрий!
Дайте, тітко, пиріг здоровий!
З руками, з ногами, щоб бігав за нами!
Без рук, без ніг, шоб упав у сніг!

А в нашого й Омелечка,
Невеличка сімеєчка,
Тільки він та вона,
Та старий, та стара,
Та Петрусь, та Павлусь,
Та дванадцять штук Марусь,
Та дві Вусті в пелюшці,
Та два парубки вусатих,
Та дві дівки головатих,
Е-е, е-е, е!

Сьодні Купала, а завтра Івана,
Купала на Йвана!

Ходили дівоньки кругом Мариноньки,
Купала на Йвана!

А молодиці та й по полуниці,
Купала на Йвана!

Шо купався Іван – доведеться і нам,
Купала на Йвана!

Дівка Маринка утопилася,
Купала на Йвана!

Плаття синеньке замочилося,
Купала на Йвана!

А у Йвана сестра Вляна,
Купала на Йвана!

Шо купався Денис та й на кладці завис,
Купала на Йвана!

Шла Наташа не берегом - лугом,
Шла Наташа не берегом - лугом,
Зустрілася з несудженим дру(гом).

Здоров, здоров, несуджений друже,
Здоров, здоров, несуджений друже,
Ми з тобою любилися ду(же).

Любилися й,а й не побралися,
Любилися та й не побралися,
Поговору, слави набрали(ся).

Любилися, як голубів пара,
Любилися, як голубів пара,
Розійшлися, як чорная хма(ра).

Як до мене Яків приходив,
Коробочку раків приносив,
А я тії раки забрала,
І Якова з хати прогнала,
Іди, іди, Якове, з хати,
Ніде тобі спати лягати,
Ой, на пічі батько та мати,
На припічку братови діти,
Ніде тебе, Якове, діти.

Ой, ти, котку Рябку,
Та скопай нам грядку,
Ми насієм квіточок,
Забавляти діточок,
А-а, а-а, а!

Спи, дитятко, баю, баю,
Колишу, тобі співаю,
Ніч приходе, треба спати,
Коло тебе рідна мати,
А-а, а-а, а-а, а!

Ой, баю, баю, баю,
Не садися на краю,
Ато серєнький вовчок,
Он ухватить за бочок,
А-а, а-а, а-а, а!

Спи, дитятко, баю, баю,
Колишу, тобі співаю,
Ніч приходе, треба спати,
Коло тебе рідна мати,
А-а, а-а, а!