Digital archive of folklore

Ой у лузі калина стояла, (двічі)
Ту калину дівчина ламала.
Ой у лузі калина стояла,
Ту калину дівчина ламала.

Ту калину дівчина ламала, (двічі)
Вона всіх парубків чарувала.
Ту калину дівчина ламала,
Вона всіх парубків чарувала.

Лиш одному нічого не шкодить, (двічі)
Він до неї щовечера ходить.
Лиш одному нічого не шкодить,
Він до неї щовечера ходить.

Та й ішли жи воли та й з діброви, й а й овечки з поля,
Та й ішли жи воли та й з діброви, й а й овечки з поля.

Та й розмовляла й молода дівчина з козаченьком стоя,
Та й розмовляла й молода дівчина з козаченьком стоя.

ー Та й куда ж їдиш, та й уїжаєш, сизокрилий орле,
ー Та й куда ж їдиш, та й уїжаєш, сизокрилий орле?

ー Та й а хто ж мене, й молоду дівчину, цей вечір пригоне,
ー Та й а хто ж мене, й молоду дівчину, цей вечір пригоне?

ー Та й пригортайся, молода дівчина, к другому такому,
ー Та й пригортайся, молода дівчина, к другому такому.

ー Та й не кажи ж ти усієї правди, як міні самому,
ー Та й не кажи ж ти усієї правди, як міні самому.

(Із)-за гори вітер повіває,
Мати дочку про життя питає.

Мати дочку про життя питає,
Спитай, мати, сірого й утяти.

Спитай, мати, сірого й утяти,
Сіре й утя на морі ночує.

Сіре й утя на морі ночує,
Воно ж моє все горечко чує.

Воно ж моє все горечко чує,
Перве горе – дитина малая.

Перве горе – дитина малая,
Друге горе – свикруха лихая.

Друге горе – свикруха лихая,
Третє горе – чоловік ревнивий.

Третє горе – мій милий ревнивий,
Сам поїхав у поле й орати.

Сам поїхав й у поле й орати,
Мене бере волів поганяти.

(Ой) ви воли, воли половиї,
Ой верніться, літа молодиє.

Зелений дубочок та на яр похилився,
– Та й молодий козаче ж, ой чого зажурився?

Молодий козаче, та й чого зажурився,
Та й чи воли пристали, ой чи з дорожки збився?

Чи воли пристали, та й чи з дорожки збився?
– Та й я зажурився ж – ой без долі родився.

Того зажурився, та й шо без долі вродився,
Та як піду я ой в поле ж ой пошукаю долі.

Як піду я в поле та й пошукаю долі,
Та й не знайшов я долі ж, ой найшов синє море.

Ни найшов я долі, найшов синє море,
Та й а в тім синім морі ж ой хлопці ж риболовці.

А в тім синім морі та й самі риболови,
Та й ви, хлопці ж, хлопці ж, ой роздобрі молодці.

А мій милий-чорнобривий вареничків хоче, (двічі)
Навари, милая, навари, милая,
Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая,
Навари, милая, навари, милая,
Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Та й дров же нема, милий мій, миленький,
Та й дров же нема, голубе сизенький,
Нарубай, милая, нарубай, милая,
Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая,
Нарубай, милая, нарубай, милая,
Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Та й сили ж нема, милий мій, миленький,
Та й сили ж нема, голубе сизенький,
Помирай, милая, помирай, милая,
Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая,
Помирай, милая, помирай, милая,
Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Де ж ти, милий, поховаєш, милий мій, миленький,
Де ж ти, милий, поховаєш, голубе сизенький,
В бур’янах, милая, в бур’янах, милая,
В бур’янах, у-ха-ха, моя чорнобривая,
В бур’янах, милая, в бур’янах, милая,
В бур’янах, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Чим ти будеш укривать, милий мій, миленький,
Чим ти будеш укривать, голубе сизенький,
Лопухом, милая, лопухом, милая,
Лопухом, у-ха-ха, моя чорнобривая,
Лопухом, милая, лопухом, милая,
Лопухом, у-ха-ха, моя чорнобривая.

А з ким будеш доживать, милий мій, миленький,
А з ким будеш доживать, голубе сизенький,
Із кумой, милая, із кумой, милая,
Із кумой, у-ха-ха, моя чорнобривая,
Із кумой, милая, із кумой, милая,
Із кумой, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Ой де б я, де б я та й з досадоньки пішла,
Ой де б я, де б я, своє горечко рознесла?

Ой як піду я й до сусіди ж по пшоно,
Ой як піду я й до сусіди ж по пшоно.

Ой а в сусіди сидить милий за столом,
Ой а в сусіди сидить милий за столом.

Ой п’є горілку хрусталевим стаканом,
Ой п’є горілку хрусталевим стаканом.

На каміню да ноги мила,
На каміню да ноги ж мила,
Й а з каміня да хвиля ж збила.

Й а з каміня да хвиля збила,
Й а з каміня да хвиля ж збила ж,
Бережечки да й потопила.

Бережечки да потопила,
Й бережечки да потопила,
З рибой-щукою ж говорила.

З рибой-щукою говорила,
З рибой-щукою ж говорила,
Ой ви, риби, да ой ви, щуки,

Ой ви, риби, да ой ви, щуки,
Ой ви, риби, да ж ой ви ж, щуки,
Ой їжте мої да бєлі руки.

Їжте мої да бєлі й руки,
Їжте мої да ж бєлі ж руки,
Личко ж моє да не трогайте.

Як прийшов я раз додому, та й був я п’яненький,
Та й до жінки з кулаками пристав, як дурненький.

Моя жінка коло печі галушки варила,
Як огріла кочергою, чуть мене не вбила.

Я від неї на горище та й ляду відкинув,
А моя моторна жінка прибрала драбину.

Я їй кажу: «Їсти хочу! Я ж коньки відкину,
Моя люба, дорогенька, постав же драбину».

А вона відповідає: «А мені начхати,
Будеш знати, дорогенький, як мене чіпати!

Отам будеш ти до ранку на горищі спати,
Будеш знати, як зі мною можна жартувати».

І з тих пір я, добрі люди, не буду брехати,
Як прийду додому п’яний, так лягаю спати.

Буряки я копала, (тричі)
А де кращий відкладала,
Буряки я копала,
А де кращий відкладала.

Буряків я наносила, (тричі)
Та й діжочку заквасила,
Буряків я наносила,
Та й діжочку заквасила.

Як пішла я на наряд, (тричі)
Стала голову питать,
Як пішла я на наряд,
Стала голову питать.

Стала голову питать, (тричі)
А де ж кубика узять,
Стала голову питать,
А де ж кубика узять.

Голова наряд дає, (тричі)
В бригадіра кубик є,
Голова наряд дає,
В бригадіра кубик є.

Самогону наварила, (тричі)
Все правління пригласила,
Самогону наварила,
Все правління пригласила.

Самогоночка вдалась, (тричі)
Вся бригада напилась,
Самогоночка вдалась,
Вся бригада напилась.

Все правління й голова, (тричі)
З раіона було два,
Все правління й голова,
З раіона було два.

Вони пили-попивали, (тричі)
Мою ланку прославляли,
Вони пили-попивали,
Мою ланку прославляли.

Твоя ланка сама краща, (тричі)
Самогонка сама слаща,
Твоя ланка сама краща,
Самогонка сама слаща.

А учьотчик в бур’яні, (тричі)
Начисляє трудодні,
А учьотчик в бур’яні,
Начисляє трудодні.

На калині, на малині,
Колихала ж ой Марусина свого сина. (двічі)

Колихала й розмовляла,
Коло неї ж ой рута-мнята присов’яла. (двічі)

Присов’яла ще й засохла,
Чи я в тебе ж, ой моя ненько, недоросла? (двічі)

Недоросла, переросла,
Полюбила ж ой козаченька свого роста. (двічі)

Я доярочка сама, звуть мене Маруся,
В мене чорних брів нема, та я й не журюся,
Доярочка, молодесенька,
В мене чорних брів нема, та я й не журюся.

Невродлива я сама та до праці звична,
І я дружу я з усіма, бо я симпатична,
Доярочка, молодесенька,
І я дружу я з усіма, бо я симпатична.

Хтось мене бува лайне, скаже, що сварлива,
Але люблять всі мене, бо я справедлива,
Доярочка, молодесенька,
Але люблять всі мене, бо я справедлива.

Критікуй мене сама, критіка – не сварка,
Я свою вину прийму, адже я доярка,
Доярочка, молодесенька,
Я свою вину прийму, адже я доярка.

Ой у полі дуб зелений, ніхто його й не зрубав,
Ой у полі дуб зелений, ніхто його й не зрубав.

Під тим дубом зелененьким козак дівку вговоряв,
Під тим дубом зелененьким козак дівку вговоряв.

ー Не плач, дівко, не плач, красна, не плач, розочка моя,
ー Не плач, дівко, не плач, красна, не плач, розочка моя.

Як вернуся я з походу, возьму заміж за сєбя,
Як вернуся я з походу, возьму заміж за сєбя.

Зійди, зійди, місяченько, зійди з-за комо(ри),
А я з своєй миленькою трошки погово(рю). (двічі)

– Слухай, слухай, моя мила, шо буду казать,
Шо й не велить батько й мати тебе, бідну, брать. (двічі)

– Як не велить батько й мати мене, бідну, брать,
Поїзжай же на Вкраїну багачку шукать. (двічі)

– Ой проїхав я, дівчино, села й города,
Не знайшов я кращу тебе, як ти, сирота. (двічі)

Чорноморец, мамєнька, ех, чорноморец,
Вивів мене босую на морозець. (двічі)

Вивів мене босую ох ще й питає:
«Чи є мороз, дівчино, чи немає?» (двічі)

«Ой нема морозу, ох тільки роса», –
Простояла дівчина ж всю нічку боса. (двічі)

Простояла дівчина ох та й байдуже, –
«Люблю, мама, чорноморца ж, люблю ж дуже». (двічі)