Головна
Посіяла жито

Посіяла жито

Назва	Посіяла жито
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Родинне життя, Прощання, розставання, Журба, туга
Дата запису	1 черв. 1991 р.
Місце запису	смт Чкаловське, Чугуївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Збирачi	Віра Осадча
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 1Подобається Поділитися

Посіяла жито поміж осокою,
«Чи не буде жалко вам, мамо, за мно(ю)?» (двічі)

«Жалко буде, доню, аж серденько вʼяне,
Хто ж мене, стареньку, на старість догля(не)?» (двічі)

«Оставляю, мамо, найменшого брата,
Буде вам без мене невесела ха(та)». (двічі)

«Згадай мене, доню, в сінях на порозі!»
«Згадаю вас, мамо, в далекій доро(зі)!» (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:58 100	Як піду я в ліс по дрова	Пісні з особистого та родинного життя	с. Почапці, Миргородський район	02:58	Як піду я в ліс по дрова, наламаю лому, Завів мене дурний розум й у чу-, й у чужу й сторо(нку). (двічі) А в чужій же сторононьці – ні батька, ні неньки, Тільки в саду вишневому співав, співав соловей(ко). (двічі) Співай, співай, соловейку, всіма голосами, А я піду в сад вишневий, вмиюсь, вмиюся й сльоза(ми). (двічі)
0:00 02:41 100	Ой умру, я вмру	Пісні з особистого та родинного життя	с. Куземин, Охтирський район	02:41	Ой умру я, вмру я, та й буду дивиться, Ой чи буде мій батенько за мною журиться? Батько зажурився, на стіл похилився, Коли б дочку поховати, худобу забрати? Ой умру я, вмру я, та й буду дивиться, Ой чи буде моя ненька за мною журиться? Ненька зажурилась, на стіл похилилась, Коли б дочку поховати, діточок забрати? Ой умру я, вмру я, та й буду дивиться, Ой чи буде моя ж сестриця за мною журиться? Сестра зажурилась, на стіл похилилась, Коли б сестру поховати, буду й двір минати. Ой умру я, вмру я, та й буду дивиться, Ой чи буде ж мій миленький за мною журиться: Милий зажурився…
0:00 03:03 100	Ой по полю жито пополам з травою	Пісні з особистого та родинного життя	с. Балтазарівка, Чаплинський район	03:03	Ой по полю жито пополам з травою, Чи будеш журитись, матінко, за мною? Ой буду журиться, ще й серденько в‘яне, А хто ж мене, моя доню, до смерті догляне? Гарно скрипка грає, бубон вибиває – Мати рідну дочку заміж виряжає. Гарно скрипка грає, ще й міднії труби – Мати дочку виряжає, там де чужі люди. Оставляю мамо найменшого брата: Буде в тебе, моя мамо, невесела хата. Буде в тебе, мамо, невесела хата, Не будуть ходити хлопці ще й дівчата. Згадай мене, мамо, хоч раз у вівторок, А я тебе ізгадаю на день разів сорок. Згадай мене, мамо, в неділю встаючи, А я тебе ізгадаю, дрібні сльози ллючи. (двічі)