Посіяла жито

Посіяла жито поміж осокою,
«Чи не буде жалко вам, мамо, за мно(ю)?» (двічі)

«Жалко буде, доню, аж серденько вʼяне,
Хто ж мене, стареньку, на старість догля(не)?» (двічі)

«Оставляю, мамо, найменшого брата,
Буде вам без мене невесела ха(та)». (двічі)

«Згадай мене, доню, в сінях на порозі!»
«Згадаю вас, мамо, в далекій доро(зі)!» (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:39
100
​Як піду я в ліс по дрова
Пісні з особистого та родинного життя
м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район02:39

Як піду я в ліс по дрова, наламаю (лому),
Завіз мене мій миленький в чужу, в чужу й стороно(ньку).

А в чужій сторононці ні батька, ні неньки,
Только поють в саду зеленом солов’ї, поють соловей(ки)

Пойте, пойте соловейки всими голосами,
А я вийду в сад зелений, вмию… вмиюся сльоза(ми).

Як зломлю я з рози квітку, та й пустю на воду.
Пливи, пливи, з рози квітка, аж до, аж до мого дом(у).

Плила, плила з рози квітка та й стала кружиться,
Вийшла й з хати стара й мати та й ста… та й стала жури(ться).

“Ой, чого ж ти, моя доню, така стара стала?
Чи тя милий не кохав же, чи свекруха й обіжа(ла)?”

І милий кохав, і свекруха не обіжала,
Знать судьба моя такая, рано, рано й старой ста(ла).

0:00 02:41
100
Ой умру, я вмру
Пісні з особистого та родинного життя
с. Куземин, Охтирський район02:41

Ой умру я, вмру я, та й буду дивиться,
Ой чи буде мій батенько за мною журиться?

Батько зажурився, на стіл похилився,
Коли б дочку поховати, худобу забрати?

Ой умру я, вмру я, та й буду дивиться,
Ой чи буде моя ненька за мною журиться?

Ненька зажурилась, на стіл похилилась,
Коли б дочку поховати, діточок забрати?

Ой умру я, вмру я, та й буду дивиться,
Ой чи буде моя ж сестриця за мною журиться?

Сестра зажурилась, на стіл похилилась,
Коли б сестру поховати, буду й двір минати.

Ой умру я, вмру я, та й буду дивиться,
Ой чи буде ж мій миленький за мною журиться:

Милий зажурився…

0:00 03:03
100
Ой по полю жито пополам з травою
Пісні з особистого та родинного життя
с. Балтазарівка, Чаплинський район03:03

Ой по полю жито пополам з травою,
Чи будеш журитись, матінко, за мною?

Ой буду журиться, ще й серденько в‘яне,
А хто ж мене, моя доню, до смерті догляне?

Гарно скрипка грає, бубон вибиває –
Мати рідну дочку заміж виряжає.

Гарно скрипка грає, ще й міднії труби –
Мати дочку виряжає, там де чужі люди.

Оставляю мамо найменшого брата:
Буде в тебе, моя мамо, невесела хата.

Буде в тебе, мамо, невесела хата,
Не будуть ходити хлопці ще й дівчата.

Згадай мене, мамо, хоч раз у вівторок,
А я тебе ізгадаю на день разів сорок.

Згадай мене, мамо, в неділю встаючи,
А я тебе ізгадаю, дрібні сльози ллючи. (двічі)