Ой умру, я вмру
| Назва | Ой умру, я вмру |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Нещаслива доля, Родинне життя, Журба, туга |
| Дата запису | 1 жовт. 1991 р. |
| Місце запису | с. Куземин, Охтирський район, Сумська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | гурт СБК (9 осіб) |
| Збирачi | Дмитро Лебединський, Олена Балака |
| Транскрипція | Оленка Артемчук |
Слухати аудіо
Ой умру я, вмру я, та й буду дивиться,
Ой чи буде мій батенько за мною журиться?
Батько зажурився, на стіл похилився,
Коли б дочку поховати, худобу забрати?
Ой умру я, вмру я, та й буду дивиться,
Ой чи буде моя ненька за мною журиться?
Ненька зажурилась, на стіл похилилась,
Коли б дочку поховати, діточок забрати?
Ой умру я, вмру я, та й буду дивиться,
Ой чи буде моя ж сестриця за мною журиться?
Сестра зажурилась, на стіл похилилась,
Коли б сестру поховати, буду й двір минати.
Ой умру я, вмру я, та й буду дивиться,
Ой чи буде ж мій миленький за мною журиться:
Милий зажурився…
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| За лісом не бачу, за горем не чую | Пісні з особистого та родинного життя | с-ще Троїцьке, Сватівський район | 02:51 |
За лісом не бачу, за горем не чую, ー Пусти ж мене, милий, до броду по воду, ー Ой не пущу, мила, до броду по воду, ー Ой не буду, милий, не буду казати, ー Чи ти ж мене, мамо, в куплі не купала, ー Не раз тебе, доню, у куплі купала, Не раз у той купіль доля заглядала, | ||
| Посіяла жито | Пісні з особистого та родинного життя | смт Чкаловське, Чугуївський район | 02:23 |
Посіяла жито поміж осокою, «Жалко буде, доню, аж серденько вʼяне, «Оставляю, мамо, найменшого брата, «Згадай мене, доню, в сінях на порозі!» | ||
| Несе теща воду, коромисло гнеться | Пісні з особистого та родинного життя
1
Сучасні пісні та новотвори | с-ще Ясна Поляна, Краматорський район | 04:10 |
Несе теща воду, коромисло гнеться, – Неси, теща, воду, бо нічим умиться, Постав ще й півлітри, бо вижену з хати, Теща моя, теща, вродилась без щастя, Поший собі торбу, пририхтуй ломаку, Як надінеш торбу, не йди біля хати, – Ой зятю мій, зятю, зятю наш хороший, Тепер не потрібна й на одну хвилину, Зяті мої, зяті, й дочечки рідненькі, Як були маленькі, не вміли робити, Дайте десь куточок прилягти та сісти, Бо я вже старенька, робити не можу, Неньки мої, неньки, не будьте щедренькі: Як маєте гроші, хоч маленьку малість, Не вигоньте маму – проклянуть вас люди, |