​По морю, по тихому розгулялася волна

Назва​По морю, по тихому розгулялася волна
ЖанрПісні з особистого та родинного життя, Балади, Сучасні пісні та новотвори, Моряцькі
МотивПотопання
Дата запису1 січ. 1993 р.
Місце записус-ще Зоря, Краматорський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціМарія Григорівна Бобирь (1933) (співають також невідомі виконавці)
ЗбирачiНаталія Жадановська
ТранскрипціяЮрій Рибак
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

По морю, по тихому розгулялася волна.
Довго, довго й ожидала парахода здалєка. (двічі)

Капітан к німу падходіть: «Что задумался моряк?»
«Что-то сєрце придвіщаєт» – отвічаєт на вопрос. (двічі)

«Что задумался матрос?
Пасматрі-ка в даль морскую: тєло женськоє пливьот». (двічі)

Моряк кинувся у воду тєло женскоє спасать.
Винул тєло й на корабель, став чєрти он узнавать. (двічі)

«Моя мила, чорнобрива, ото сам я нє дознав».
Взяв він папір в праву руку, сам (…) упав. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:42
100
​На узвишші, за гаєм зеленим
Пісні з особистого та родинного життя
3

Солдатські,Балади,Сучасні пісні та новотвори

м. Костянтинівка, Краматорський район02:42

На узвишші, за гаєм зеленим,
Де солдат ціла рота полягла,
Якась жінка у чорному всьому,
Наче крук, серед мертвих брела.

Ось уздріла вона офіцера,
Стала чоботи з нього знімать,
Потривоживши рани глибокії,
Став він жинку лихую благать.

“Не знімай, я прошу, я благаю,
Бо від ран же так тяжко мені.
Я напевне тобі відгадаю,
Що й у тебе є син на війні.”

“Правду кажеш, є в мене синочок,
І його дуже жалко мені.
Служить в армії він лейтенантом,
Ну а чоботи нащо тобі?”

Зняла чоботи, здерла шинелю,
І не глянувши навіть в лице,
Пішла крадучись жінка-злодійка
У своє невеличке сільце.

А на ранок старий стару хвалить,
Добрий одяг йому здобула.
А ось гроші, якісь документи
У кармані у нього знайшла.

Розгорнула, а там фотокартка,
І у розпачі крикнула вона:
“Ой, прости ж мене, рідний синочку,
Що тебе твоя мати роздягла.”

У неділю всі дзвони дзвонили,
У неділю всі дзвони гули.
То героя того хоронили,
А злодійку до суду вели.

0:00 03:20
100
​В неділю рано-пораненьку
Пісні з особистого та родинного життя
2

Балади,Сучасні пісні та новотвори

с. Гусарівка, Барвінківський район03:20

В неділю рано-пораненьку, ще третій півень не співав,
Заходю я вранці до хати, а батько ж листонька читав.

“Іди, іди, доню до столу, послухай, шо милий написав,
Він пише – другую кохає, тобі же він велить – забувай!”.

“Давно я б його же позабула, такого же лихого козака,
Давно б я його позабула, та в мене ж дитинка мала.

Візьму я дитину на руки, скажу: “А-ну же, мале, спать!”,
Мені ж треба сісти до столу, до батька ж листа же написать.

Одну я та й другу ж написала, на третій вже треба кінчать,
А я ж наостанці написала: “Приїдь у неділю ховать!”.

Вже третя неділя проходе, як свекор невістку сховав,
“Ой Боже ж, мій Боже ж, мій тато, я в жінки й ума же вивіряв!”. (двічі)

0:00 02:36
100
Ой як їхав козаченько до дівчини в гості
Пісні з особистого та родинного життя
1

Балади

с. Устивиця, Великобагачанський район02:36

Ой як їхав козаченько ж до дівчини в гості,
Провалився кінь вороний на дубовім мості. (двічі)

Як став же він потопати, хвиля шапку збила,
Молодая дівчинонька бистру річку брела. (двічі)

Брела річку, брела бистру понад берегами,
Та й зустріла риболовців з трьома неводами. (двічі)

"Ой ви хлопці-риболовці, ввольніть мою волю,
Та й розкиньте тонкий невід по синьому морю!" (двічі)

А хлопчики молоденькі воленьку ввольнили,
Розкинули тонкий невід, милого зловили. (двічі)

Тягнуть, тягнуть миленького , вода з рота ллється,
Стоїть мила на бережку, як рибонька б'ється. (двічі)