Головна
Голубка сизенька, йди, сядь біля мене

Голубка сизенька, йди, сядь біля мене

Назва	Голубка сизенька, йди, сядь біля мене
Жанр	Романси, Пісні літературного походження
Мотив	Кохання, Прощання, розставання
Дата запису	23 лип. 1995 р.
Місце запису	с. Гетьманівка, Шевченківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Сивокоз Олександра Андріївна (1937), Миргородська Галина Іллівна (1936), Прокопова Надія Антонівна (1929), Рижова Ганна Петрівна (1935), Крюкова Любов Федорівна (1941), Злодєєва Марія Михайлівна (1945)
Збирачi	Наталія Олійник
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 1Подобається Поділитися

Голубка, сизенька, йди, сядь біля мене,
Розлуки настав уже час.

Розлуки настав уже час,
Давай посумуєм, обнявшись з тобою, давай поцелую хоч раз. (двічі)

Давай поцелую хоч раз,
Бо завтра я єду в далеку сторонку, не знаю, вернусь я й чи ні. (двічі)

Не знаю, вернусь я й чи ні,
А може загину на тій же країні, в далекій чужій стороні. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:00 100	Місяць на небі, зіроньки сяют	Романси 1 Пісні літературного походження	с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район	02:00	Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе, В човні дівчина пісню співа, а козак чує – серденько мре. (двічі) Пісня та мила, пісня та люба, все про кохання, все про любов: Як ми любились та й розійшлися, тепер зійшлися навіки знов. (двічі) Очі ви, очі, очі дівочі, темні, як нічка, теплі, як день, Ви ж мені, очі, вік скоротили, де ж ви навчились зводить людей. (двічі)
0:00 04:31 100	Місяць на небі, зіроньки сяют	Романси 1 Пісні літературного походження	м. Дружківка, Краматорський район	04:31	Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човин пливе. В човні дівчіна пісню співає, а козак чує, серденько мре. (двічі) Ця пісня мила, ця пісня люба все про кохання, все про любов. Колись кохались та й розійшлися, тепер зійшлися, влюбляться знов. (двічі) Ой очі ж, очі, очі дівочі, де ж ви навчілись зводить людей? Чі вас ворожка приворожила, чі чарівниця чарів дала? (двічі) Ой ні ворожка ні ворожила, ні чарівниця чарів дала, Тільки мене мати та й породила, щастя та й долі мені не дала.
0:00 06:14 100	Під вишнею-чирешнею я з милим стояла	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Гетьманівка, Шевченківський район	06:14	Під вишнею-чирешнею я з милим стояла, Ой чого ж я сумна стала, як з милим розсталась? Еей, чого ж я сумна стала, що з милим розсталась Сіда милий у машину, їде в Москівщину, А дівчині атвічає: «Я тебе покину». Еей, а дівчині атвічає: «Я тебе покину». Привикайте, карі очі, сами ночувати, Хоч привикли не привикли – треба привикати. Еей, хоч привикли не привикли – треба привикати. Чорнявого не забуду, з русим спать не ляжу, Як згадаю й чорнявого, та й гірко заплачу. Еей, як згадаю й чорнявого, та й гірко заплачу. Тече річка невеличка понад слободою, Взяла дівка нові відра – пішла за водою. Еей, взяла дівка нові відра – пішла за водою. Іще й води не набрала, стала постояла, Й за козаком зажурилась та й у воду впала. Еей, за козаком зажурилась та й у воду впала. Біжить батько, біжить мати і кричать: «Рятуйте!», А дівчина отвічає: «За мной не жалкуйте». Еей, а дівчина отвічає: «За мной не жалкуйте». Було б тоді жалкувати, як була мала я, А тепер передо мною й могила сирая. Еей, а тепер передо мною й могила сирая. Вернувсь козак з Москівщини та й питає роду: «А де ж тая й дівчинонька, шо упала в воду? Еей, а де ж тая й дівчинонька, що упала в воду?» Нема тії дівчиноньки, осталась дитина, Хитається по всім світі, бідна сиротина. Єей, хитається по всім світі, бідна сиротина.