Місяць на небі, зіроньки сяют

НазваМісяць на небі, зіроньки сяют
ЖанрРоманси, Пісні літературного походження
МотивКохання, Розлука
Дата запису1 січ. 1997 р.
Місце записус. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціЗінаїда Федорівна Муленко (1928)
ЗбирачiВ. Муленко
ТранскрипціяЮрій Рибак
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе,
В човні дівчина пісню співа, а козак чує – серденько мре. (двічі)

Пісня та мила, пісня та люба, все про кохання, все про любов:
Як ми любились та й розійшлися, тепер зійшлися навіки знов. (двічі)

Очі ви, очі, очі дівочі, темні, як нічка, теплі, як день,

Ви ж мені, очі, вік скоротили, де ж ви навчились зводить людей. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 04:31
100
​Місяць на небі, зіроньки сяют
Романси
1

Пісні літературного походження

м. Дружківка, Краматорський район04:31

Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човин пливе.
В човні дівчіна пісню співає, а козак чує, серденько мре. (двічі)

Ця пісня мила, ця пісня люба все про кохання, все про любов.
Колись кохались та й розійшлися, тепер зійшлися, влюбляться знов. (двічі)

Ой очі ж, очі, очі дівочі, де ж ви навчілись зводить людей?
Чі вас ворожка приворожила, чі чарівниця чарів дала? (двічі)

Ой ні ворожка ні ворожила, ні чарівниця чарів дала, Тільки мене мати та й породила, щастя та й долі мені не дала.

0:00 02:51
100
Голубка сизенька, йди, сядь біля мене
Романси
1

Пісні літературного походження

с. Гетьманівка, Шевченківський район02:51

Голубка, сизенька, йди, сядь біля мене,
Розлуки настав уже час.

Розлуки настав уже час,
Давай посумуєм, обнявшись з тобою, давай поцелую хоч раз. (двічі)

Давай поцелую хоч раз,
Бо завтра я єду в далеку сторонку, не знаю, вернусь я й чи ні. (двічі)

Не знаю, вернусь я й чи ні,
А може загину на тій же країні, в далекій чужій стороні. (двічі)

0:00 01:47
100
На городі верба рясна
Пісні з особистого та родинного життя
с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район01:47

На городі верба рясна, (двічі)
Там стояла дівка красна.

Вона красна ще й красива, (двічі)
Її доля нещаслива.

Її доля нещаслива –
Нема того, що любила.

Нема його та й не буде, (двічі)
Розраяли вражі люди.

Розраяли, розсудили, (двічі)
Щоб ми в парі не ходили.

А ми в парі ходить будем, (двічі)

Як любились, так і будем.