Посадила розу, посадила рожу

НазваПосадила розу, посадила рожу
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивНещаслива доля, Пияцтво, гуляння, Родинне життя
Дата запису3 лип. 2001 р.
Місце записус. Ізюмське, Борівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ЗбирачiМирослава Семенова
ТранскрипціяЮлія Лузан

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Посадила рожу, посадила рожу,
Посадила рожу край вікна,
Й посадила рожу, посадила рожу,
Посадила рожу край вікна.

Ой мала я мужа, ой мала я мужа,
Ой мала я мужа пияка,
Ой мала я мужа, ой мала я мужа,
Ой мала я мужа пияка.

Нічого не робе, нічого не робе,
Нічого не робе, тільки пʼє,
Нічого не робе, нічого не робе,
Нічого не робе, тільки пʼє.

А прийде додому, як прийде додому,
Як прийде додому – жінку бʼє.
Як прийде додому, як прийде додому,
Як прийде додому – жінку бʼє.

Не бий мене, муже, не бий мене, муже,
Не бий мене, муже, не карай,
Не бий мене, муже, не бий мене, муже,
Не бий мене, муже, не карай.

Бо я тебе бросю, а сама поїду,
А сама поїду в чужий край,
Бо я тебе брошу, бо я тебе брошу,
А сама поїду в чужий край.

(Бо я тебе брошу, діточок покину,
А сама поїду в чужий край).

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 03:10
100
Ой у полі висока могила
Пісні з особистого та родинного життя
с. Крячківка, Пирятинський район03:10

Ой у полі висока могила, (двічі)
На могилі червона кали(на).

На калині чорний ворон кряче, (двічі)
На чужині сиротина пла(че).

Ой казали сиротині люде: (двічі)
– Вийди заміж - краще тобі бу(де).

А я ж людську воленьку ввольнила. (двічі)
Вийшла заміж - голівку втопи(ла).

Утопила в глибоку криницю, (двічі)
Вийшла заміж за гірку п’яни(цю).

(Ой гуль-гулі, голубоньки, з хати,
Не збудіте милого з кроваті.

Сама знаю, коли ізбудити,
Ой як начне сонечко сходити.

Затулили напільні оконця,
Щоб не текло на козака сонце.

Ой став милий з кроваті вставати,
Стали подушки по хаті літати.

Стали подушки по хаті літати,
Стала мила у окно тікати.

– Ой чом, мила, у окно тікаєш,
Хіба ж ти, мила, шуточок не знаєш?

– Ой якби я за шутки приймала,
То я б досі в могилі лежала.)

0:00 04:43
100
Ой як жила я сім год удовою
Пісні з особистого та родинного життя
с. Клюшниківка, Миргородський район04:43

Ой я жила я сім год удовою
Та й не чула землі під собо(ю).

Превраїли превражії люди:
«Вийди заміж - добре тобі буд(е)».

А я людську воленьку ввольнила,
Вийшла заміж, головку втопи(ла).

Утопила головоньку в глибоку криницю,
Вийшла заміж за гірку п’яни(цю).

Та й не знала як з миленьким жити,
Пішла ж його раненько буди(ти).

Та й забула людей розпитати,
Як милого на йменнячко зва(ти).

«Уставай же, милий, моє милування,
Ой уже ж тобі готове вмива(ння).

Та й уже ж тобі водиця в кубочку,
Шитий рушник висить на кіло(чку).

Та й уже тобі варенички в маслі
І на столі горілочка в пля(шці)».

Як став милий з постелі вставати,
Стала мила в вікно виліта(ти).

«Ой як же ти, мила, та й норови знала,
Шо й од мене в вікно й виліта(ла)».

«Ой я ж, милий, твоїх норовів не знала,
Мені твоя матінка сказа(ла).

Шо я твоїй ненці головоньку й ськала,
А вона мені всю правду сказа(ла):

«Шо й у мене син – червона калина,
Будеш, доню, синя як ожи(на)».

0:00 02:12
100
Посадила рожу край вікна
Пісні з особистого та родинного життя
м. Дебальцеве, Горлівський район02:12

Посадила рожу край вікна,
Ой мала я мужа, ой мала я мужа,
Ой мала я мужа пияка.

Нічого не робе, тільки пʼє,
Нічого не робе, тільки пʼє,
А прийде додому, додому він прийде,
А прийде додому – жінку бʼє.

“Ой не бийся, муже, не бий, не карай,
Ой не бийся, муже, не бий, не карай,
Бо тебе я кину, а сама уїду,
А сама уїду за Дунай!,
Бо тебе я кину, а сама уїду,
А сама уїду за Дунай!”.

“Ой вернися, жінко, додому,
Ой вернися, жінко, додому,
Бо дітоньки плачуть, вони їсти хочуть,
Горе міні жити самому!
Бо дітоньки плачуть, вони їсти хочуть,
Горе ж міні жити самому!”.