Ой, вийду я на ту гору

Ой, вийду я на ту гору, подивлюся на ту долину,
Долина висока, калина широка, аж додолу гилля гнеться.
Долина широка, калина висока, аж додолу гилля гнеться.

А під тою калиною стояв козак з розвідною,
Розвідна стояла, сльози проливала, свою долю проклинала. (двічі)

Ой якби я була знала, не йшла заміж, а гуляла,
Коло рідного батька, рідненької мами, горя я була б не знала.

А тепер я буду знати: пізно лягти, рано встати,
Пізненько лягала, раненько вставала, свою долю проклинала. (двічі)

Ой вийду я на ту гору, подивлюся на ясний місяць,
Ой місяцю ясний, який ти прекрасний, який мій талант нещасний! (двічі)