​Посіяла огірочки близько над водою

Назва​Посіяла огірочки близько над водою
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивВірність, Кохання, Розлука
Дата запису1 трав. 2001 р.
Місце записус-ще Олексієво-Дружківка, Краматорський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціНадія Климентіївна Паніна (1945) (м. Сніжне, Горлівський район)
ЗбирачiСвітлана Христова
ТранскрипціяГалина Лук'янець
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Посіяла огірочки близько над водою,
Сама буду поливати гіркою сльозою. (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки, в чотирі листочки,
Не бачила й миленького чотирі годочка. (двічі)

А на п’ятий побачіла як череду гнала,
Не сказала “Добрий вечір!”, бо мати стояла. (двічі)

Бо мати стояла, а батько дивився,
Не сказала “Добрий вечір!”, щоб не насварився. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:50
100
Не здихай, мила, так тяжко
Пісні з особистого та родинного життя
с. Клюшниківка, Миргородський район02:50

Не здихай, мила, так тяжко,
Ой не здихай так тяжело,
А вой да хіба же тобі дру…, ой дружка жалко,
Забувай тепер його.

Забувай тепер його.
Та вой да хіба же тоді же я, ой я й забуду,
Як закроються ой глаза.

Як закроються глаза.
А вой да серце же кров'ю же о…, ой обольоться,
Грудь сов'яне же я…, ой як трава.

Грудь сов'яне, як трава.
Та вой да грудь сов'яне і ой засохне,
Нікогда не ро…, ой розцвітьот.

Нікогда не розцвітьот.
Та вой да по кладбищу я ходила,
Не боялась нічого.

Не боялась нічого.
Та вой да чого ж мені ой здєсь бояться,
Здєсь ночниї сторожа.

Здєсь ночниї сторожа.
Та вой да чого ж мені здєсь бояться,
Здєсь мой миленький лежить.

0:00 04:36
100
Не здихай, мила, так тяжко
Пісні з особистого та родинного життя
1

Романси

с. Клюшниківка, Миргородський район04:36

Не здихай, мила, так тяжко,
Не здихай так тяжело,
А вой да хіба же тобі дру…, ой дружка жалко,
Забувай тепер його.

Забувай тепер його.
Та вой да хіба же тоді же я, ой я й забуду,
Як закроються ой глаза.

Як закроються глаза.
Та вой да серце же кров'ю же о…, ой оболльоться,
Грудь сов'яне же я..., ой як трава.

Грудь сов'яне, як трава.
Та вой да грудь сов'яне і ой засохне,
Нікогда не ро…, ой розцвітьот.

Нікогда не розцвітьот.
Та вой да по кладбищу я ходила,
Не боялась нічого.

Не боялась нічого.
Та вой да чого ж мені ой здєсь бояться,
Здєсь ночниї сторожа.

Здєсь ночниї сторожа.
Та вой да чого ж мені здєсь бояться,
Здєсь мой миленький лежить.

0:00 06:53
100
Сидів голуб на берьозі
Пісні з особистого та родинного життя
с. Вʼязова, Краснокутський район06:53

Сидів голуб на берьозі,
А мой милой на конє,
Ой помер, помер мой мильонок,
В чужой, дальньой сторонє.


В чужой дальньой сторонє, ох,
Не журися же, моя мила,
Не здихай так тяжело.


Не здихай так тяжело,
Ох і як же тобі дружка й жалко,
Забувай січас його.


Забувай січас його,
Ох і я дружка не забуду,
Пока скроються мої глаза.


Пока скроються ж мої глаза,
Ох і серце кров'ю же оболлється,
Грудь сов'яне ж як трава.


Грудь сов'яне й як трава,
Грудь сов'яне ж, ще й посохне,
Не розцвєтєт нєкогда.


Не розцвєтєт нєкогда,
Ох і я по кладвищі гуляла,
Не боялася ж нічєго.


Не боялася нічєго,
Ох і а чого мнє здєсь бояться,
Здєсь мой милой схороньон.


Здєсь мой милой схороньон,
Ох і на йом памятнік тяжолой,
В дев’яносто ж сємь пудов.
(Ще й облито серебром.)


В дев’яносто ж сємь пудов,