Віють вітри, віють буйні
| Назва | Віють вітри, віють буйні |
|---|---|
| Жанр | Пісні літературного походження |
| Мотив | Нещаслива доля, Нещасливе кохання, Розлука |
| Дата запису | 7 черв. 1999 р. |
| Місце запису | с. Лозовівка, Старобільський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Євдокія Омелянівна Жалдак (1942) |
| Збирачi | Олена Жиленкова |
| Транскрипція | Галина Лук'янець |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться,
Ой як болить моє серце, а сльози не ллються.
Полетіла б я до тебе та й крилець не маю,
Щоб побачив як я, бідна, з горя висихаю.
Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу,
Тільки тоді і полегша, як нишком заплачу.
Де ж ти, милий, чорнобривий, де ж ти? Озовися!
Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися. (двічі)
