Головна
Якби черепеньки горілки повненькі

Якби черепеньки горілки повненькі

Назва	Якби черепеньки горілки повненькі
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Пияцтво, гуляння, Родинне життя, Сільськогосподарська робота
Дата запису	1 трав. 2003 р.
Місце запису	с. Семенівка, Краматорський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Олена Вікторівна Довгаль (1930), Ніна Никанорівна Олійник (1929), Марія Іванівна Керасіменко (1930), Євгенія Афанасіївна Кожухар (1931), Олександра Іванівна Литвиненко (1932), Ніна Трохимівна Машір (1924), Віра Семенівна Станкевич (1920)
Збирачi	Анастасія Патріча
Транскрипція	Галина Лук'янець
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Якби черепеньки горілки повненькі,
То я б напилася та й не журилася. (двічі)

Чі горілку пити, чі діло робити?
Зложу своє діло, нехай на Петрівку! (двічі)

Та й зложу своє діло, нехай на Петрівку,
Соберу дітей в торбу та й піду в мандрівку. (двічі)

Вийду на могилу, розшморгну торбину,
Дивуйтеся, люди, що з цих дітей буде. (двічі)

Що два сина оре, чотири волоче,
А двєнадцять дочок зайняли ланочок. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:06 100	Ой п’є чумак, п’є	Пісні з особистого та родинного життя 1 Чумацькі	с-ще Троїцьке, Сватівський район	02:06	Ой п’є чумак, п’є, в нього гроші є, Ой за ним іде його рідна мати, дрібні сльози ллє. (двічі) ー Ти синочок мій, дитина моя, Ой покинь, покинь горілочку пити, бо проп’єш коня. (двічі) ー Ой мамко моя, не покину я, Ой не покину я горілочку пити, бо солодкая. (двічі) ー Ой синочок мій, дитино моя, Ой покинь, покинь, вдовушку любити, бо зведе з ума. (двічі) ー Ой мамко моя, не покину я, Ой не покину я вдовушку любити, бо красивая. (двічі)
0:00 03:10 100	Ой у полі висока могила	Пісні з особистого та родинного життя	с. Крячківка, Пирятинський район	03:10	Ой у полі висока могила, (двічі) На могилі червона кали(на). На калині чорний ворон кряче, (двічі) На чужині сиротина пла(че). Ой казали сиротині люде: (двічі) – Вийди заміж - краще тобі бу(де). А я ж людську воленьку ввольнила. (двічі) Вийшла заміж - голівку втопи(ла). Утопила в глибоку криницю, (двічі) Вийшла заміж за гірку п’яни(цю). (Ой гуль-гулі, голубоньки, з хати, Не збудіте милого з кроваті. Сама знаю, коли ізбудити, Ой як начне сонечко сходити. Затулили напільні оконця, Щоб не текло на козака сонце. Ой став милий з кроваті вставати, Стали подушки по хаті літати. Стали подушки по хаті літати, Стала мила у окно тікати. – Ой чом, мила, у окно тікаєш, Хіба ж ти, мила, шуточок не знаєш? – Ой якби я за шутки приймала, То я б досі в могилі лежала.)
0:00 04:43 100	Ой як жила я сім год удовою	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	04:43	Ой я жила я сім год удовою Та й не чула землі під собо(ю). Превраїли превражії люди: «Вийди заміж - добре тобі буд(е)». А я людську воленьку ввольнила, Вийшла заміж, головку втопи(ла). Утопила головоньку в глибоку криницю, Вийшла заміж за гірку п’яни(цю). Та й не знала як з миленьким жити, Пішла ж його раненько буди(ти). Та й забула людей розпитати, Як милого на йменнячко зва(ти). «Уставай же, милий, моє милування, Ой уже ж тобі готове вмива(ння). Та й уже ж тобі водиця в кубочку, Шитий рушник висить на кіло(чку). Та й уже тобі варенички в маслі І на столі горілочка в пля(шці)». Як став милий з постелі вставати, Стала мила в вікно виліта(ти). «Ой як же ти, мила, та й норови знала, Шо й од мене в вікно й виліта(ла)». «Ой я ж, милий, твоїх норовів не знала, Мені твоя матінка сказа(ла). Шо я твоїй ненці головоньку й ськала, А вона мені всю правду сказа(ла): «Шо й у мене син – червона калина, Будеш, доню, синя як ожи(на)».