​Сади мої, ой сади зелененькі

Сади мої, ой сади зелененькі,
Ой рано цвіли, ой як позно совʼя-, ох і й а совʼяли.

Ой рано цвіли та як позно совʼяли,
Ой любилися та й січас переста-, ох і перестали.

Та й любилися та січас перестали,
Ой чого милий ой такой гордий, та-, ох і такой став же?

Ой чого милий такий гордий став же?
Ой мимо єдєт та ко мнє же нє зає-, ох і нє заєдєт.

Та й мимо єдєт, ой ко мнє не заєдєт,
Ой хоть заєдєт, так нєдолго гостю-, ох і й а гостює.

Ой хоть заєдєт, так нєдолго гостює,
Ой одну ночку та й со мной нє ночу-, ох і нє ночує.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:47
100
Ой дівчино моя чорнобрива
Пісні з особистого та родинного життя
1

Романси

с. Семенівка, Краматорський район01:47

Ой дівчино моя чорнобрива, чого з личка змінилася ти?Чи козака так вірно любила? Чи того, що ходила у гай? (двічі)

А в гаю там допізна гуляла, соловейко все бачив і чув,
Як козак до дівчини присягався, що повік не забуду тебе. (двічі)

А тепер ти мене покидаєш і подругу мою полюбив,
Ой подруга моя дорогая, не люби того друга, що я. (двічі)

Ой подруга моя дорогая, не люби того друга, що я,
Бо він з тебе, дурак, насміється, і ти будеш нещасна, як я. (двічі)

0:00 05:46
100
​Вилітали орли з-за крутої гори
Пісні з особистого та родинного життя
с. Семенівка, Краматорський район05:46

Вилітали орли з-за крутої гори,
Вилітали ой та гуркотали, розкоші шукали. (двічі)

Скільки не літали, треба вниз спускатись,
Ой у полі, в полі три доріженьки, треба розлучатись. (двічі)

Запряжу я коні, коні ворониї,
Та й поїду ой да доганяти літа молодиї. (двічі)

Та й догнала літа на дубовім мості,
Ой верніться, літа молодії, хоть на час у гості. (двічі)

Не вернемося ми, ми тепер до тебе,
Було б тоді, тоді шанувати, як були ми в тебе. (двічі)

Як була я молода, не спила, не з’їла ,
Тільки те я, те (то) я і згадаю, що тяжко робила. (двічі)

0:00 06:47
100
На могилу тихий вітер віє
Пісні з особистого та родинного життя
с. Семенівка, Краматорський район06:47

На могилу тихий вітер віє,
Там Микола пшениченьку сіє,
Там Микола пшениченьку сіє. (двічі)

Ой він сіє, у краю не доходе,
Як до його дівчина приходе,
Як до його дівчина приходе. (двічі)

“Ой Миколо, ти добрий гайдаре,
Виводь мене з зеленого гаю,
Виводь мене з зеленого гаю. (двічі)

Виводь мене з зеленого гаю,
Бо їй-Богу, доріжки не знаю,
Бо їй-Богу, доріжки не знаю”. (двічі)

“Ой якби ти доріжки не знала,
То ти б мене гайдаром не звала ,
То ти б мене гайдаром не звала!” (двічі)

Та й дав мені волів подержати,
А сам пішов доріжку шукати,
А сам пішов доріжку шукати. (двічі)

Підвів мене під білу березу,
Та й звів з ума, не п’яну, тверезу,
Та й звів з ума, не п’яну, тверезу. (двічі)

На могилу тихий вітер віє,
Там Микола пшениченьку сіє,
Там Микола пшениченьку сіє. (двічі)

Ой він сіє, у край не доходе,
Як до його Маруся приходе,
Як до його Маруся приходе. (двічі)

Як до його Маруся приходе,
Ще й малую дитину приносе,
Ще й малую дитину приносе. (двічі)

“Ой Миколо, який ти дурненький,
Подивися, який син гарненький!
Подивися, який син гарненький!” (двічі)