Шумлять верби в кінці греблі

Шумлять верби в кінці греблі, що я й насадила,
Не бачила миленького, що я й полюбила.

Не я його полюбила, полюбила мати,
Вона ж мені і звеліла рушнички давати.

Перший дала, другий дала, на третьому стала,
А четвертий, білесенький – рученьки зв'язала. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:46
100
​Плачте очі, плачте карі
Пісні з особистого та родинного життя
с. Курахівка, Покровський район01:46

Плачте очі, плачте карі, така ваша доля,
Полюбила козаченька при місяцю стоя.

Не я його полюбила, полюбила мати,
Дозволила своїй дочці рушнички давати.

Один дала, другий дала, на третьому стала,
«Іди, − каже, − моя доню, шоб ти панувала.»

"Не хочу я панувати, не піду я, мамо,
Рушничками, шо придбала, спусти мене в яму.

Нехай попи заспівають, а дружки заплачуть,
Легше міні в труні лежать, шоб ніхто не бачив".

0:00 02:47
100
Зійшов місяць серед неба
Пісні з особистого та родинного життя
с. Серебрянка, Артемівський (Бахмутський) район02:47

Зійшов місяць серед неба і всю долину освітив,
І освітивши всю долину, а сам за хмари закотивсь. (двічі)

А в тій долині єсть хатина, там часто огоньок горить,
Там мати дочку вговоряє, дочка заплакана сидить. (двічі)

ー Не плач ти, доню, не журися, ти в мене зіронька одна,
Не дожидай козака з бою, його живого вже нема. (двічі)

ー Вже всі козаки повертались, кого лиш де іще нема,
Вже всі дівчата повінчались, а ти чого сидиш одна? (двічі)

ー Не віддай, мамо, за старого, бо він не парочка мені,
А як віддаси ти за нього, то буду гнить в сирій землі. (двічі)

0:00 01:31
100
На поточку прала
Пісні з особистого та родинного життя
2

Жартівливі,Пісні літературного походження

с. Золотарівка, Сіверськодонецький район01:31

На поточку прала,
На вербу складала,
Поможи мі, пане Боже,
Що-м собі думала,
Що-м собі думала.

Я собі думала,
Хлопця молодого,
А мене віддали,
За діда старого,
За діда старого.

Як мене давали,
То мені казали:
ー Щоб, моя ж ти доню,
Діда честувала,
Діда честувала.

Я діда честую,
Честувати мушу,
Поможи мі, пане Боже,
Візьми з діда душу,
Візьми з діда душу.

Візьми з діда душу,
Та й повісь на грушу,
Аби могли старі знати,
Як молоду брати,
Як молоду брати.

Узяв Бог старого,
Не дав молодого,
Поможи мі, пане Боже,
Верни хоть старого,
Верни хоть старого.

На поточку прала,
На вербу складала,
Поможи мі, пане Боже,
Що-м собі думала,
Що-м собі думала.