Головна
Ой відтіль гора, ой відтіль друга

Ой відтіль гора, ой відтіль друга

Назва	Ой відтіль гора, ой відтіль друга
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Родинне життя, Чужина, Журба, туга
Дата запису	28 черв. 1998 р.
Місце запису	с. Михайлівка, Олександрівський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Ганна Іванівна Мокляк (1928) (с. Боромля, Тростянецький (Охтирський) район)
Збирачi	Олена Полусьмак
Транскрипція	Юлія Лузан
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой відтіль гора, ой відтіль друга, схочу – перескочу,
Ой віддай мене, моя матінко, за кого я схочу. (двічі)

Ой як віддала та й приказала в гості не ходити,
ー А якщо прийдеш в гості до мене, то вижену з хати. (двічі)

Ой пройшов годок, ой пройшов другий – в гості не ходила,
Перетворилась сивой зозулей, до роду летіла. (двічі)

Туди летіла – гілля ламала тонкими руками,
Назад летіла – гірко плакала дрібними сльозами. (двічі)

Край віконечка сидить матінка, рушник вишиває,
А найменший брат на порозі став, ружйо заряжає. (двічі)

ー Дозволь, матінко, дозволь, рідная, цю зозулю вбити,
Бо вона кує, жалю завдає – гірко в світі жити. (двічі)

ー Не дозволю я, син мій рідненький, цю зозулю вбити,
Бо цій зозульці, як моїй дочці, на чужбині жити. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:56 100	Летіла зозуля та й стала кувати	Пісні з особистого та родинного життя	с-ще Троїцьке, Сватівський район	01:56	Летіла зозуля та й стала кувати, А то ж не зозуля, то рідная мати. (двічі) А то ж не зозуля, то рідная мати, Вона прилетіла дочку рятувати. (двічі) Коли б знала мати, яка мені біда, Була б передала горобчиком хліба. (двічі) Горобчиком хліба, зозулею солі, Ой мамо, ой мамо, як гірко без долі. (двічі)
0:00 04:05 100	Зеленая вишня з-під кореня вийшла	Пісні з особистого та родинного життя 1 Строкові	с-ще Зоря, Краматорський район	04:05	Зеленая вишня з-під кореня вийшла, Віддали мене заміж, де я не привична. (двічі) Ой вийду на гору та й гляну додолу. – Вари, мамко, вечерю ще й на мою долю. (двічі) – Варила, варила – не много й не трошки. Нема ж тобі, доню, ні миски, ні ложки. (двічі) – Згадай мене, мамо, хоч у раз у вівторок, А я ж тебе, мамо, – на день разів сорок. (двічі) Ти думаєш, мамо, що я тут не плачу, За гіркими сльозами я світа й не бачу. (двічі) Ти думаєш, мамо, що я тут паную, Прийди подивися, як я тут горюю. (двічі) Зеленая вишня з-під кореня вийшла, Віддали ж мене заміж, де я не привична. (двічі)
0:00 03:26 100	Як піду я в ліс по дрова	Пісні з особистого та родинного життя	с. Серебрянка, Артемівський (Бахмутський) район	03:26	Як піду я в ліс по дрова, наламаю лому, Завіз мене мій миленький в чужу, у чужу сторо(ну). (двічі) А чужая сторононька – ні батька, ні неньки, Тільки в саду зеленому поють, поють соловей(ки). (двічі) Пойте, пойте, соловейки, всіма голосами, А я піду в сад зелений, вмиюсь, вмиюся сльоза(ми). (двічі) Зірву, зірву з рози квітку та й пущу на воду, Пливи, пливи з рози квітка аж до, аж до мого ро(ду). (двічі) Пливла, пливла з рози квітка та й стала кружитись, Вийшла мати воду брати та й ста… та й стала жури(тись). (двічі) Ой чого ти, з рози квітко, так рано зів’яла, Ой чого ж ти, моя доню, така, така стара ста(ла)? (двічі)