Головна
Ой Петре, Петре, Йіване

Ой Петре, Петре, Йіване

Назва	Ой Петре, Петре, Йіване
Жанр	Петрівчані
Дата запису	1 січ. 1997 р.
Місце запису	с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Ксенія Петрівна Пономаренко (1919) (с. Курулька, Барвінківський район)
Збирачi	В. Муленко
Транскрипція	Юрій Рибак
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой Петре, Петре, Йіване,
Уже твоя Петрівка й минає.

Минає,
Шо сонечко вгору йде та й і сяє.

Та й сяє,
Половина літечка й немай(е).

Нимає,
А Йіванко коника сідлає.

Сідлає.
– Я сідлаю коника й вороного.

Вороного,
Та й поїду до роду до чужог(о).

До чужого,
Буде мене чужий рід частуват(и).

Частувати,
Буде мене Маринка, гей, питат(и).

Питати:
– Ой де ще ти, Іванко, сю ніч був?

Сю ніч був,
Шо до мене, молодої, гей, не прибув?

Не прибув.
– Ой був же я, Маринко, й на торзі.

На торзі,
Купив тобі черевички, гей, об нозі.

Об нозі.
Носи, носи черевички, гей, об нозі.

Об нозі,

За твоє дівування, гей, ізноси.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 00:48 100	Понад річкою, понад водою	Петрівчані	с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район	00:48	Понад річкою, понад водою, Та й заросла рута-мнята, гей, лободою. Лободою. Та й нікому руту-мняту, гей, прополоти. Прополоти. – Ой устань же, Маринко, раненько. Раненько, Та й прополи руту-мняту, гой, чистеньк(о).
0:00 04:09 100	Ой ти Петре	Петрівчані	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район	04:09	Ой ти Петре, Петре, ще й ти, Йване, Половина літечка нема(є). Ой чи було літо, чи й не було, Чогось воно мені й не надокучи(ло). Що я молодая й не гуляла, Мене моя мати й не пуска(ла). Мене моя мати й не пускала, В нову комірочку й зачиня(ла). В нову комірочку й зачиняла, Золотим замочком замика(ла). Ой сиди ж ти, доню, й у коморі, Поки розійдуться погово(ри). Ой пора вже ж, мати, випускати, Що вже челядоньки ж не вида(ти). Що вже челядоньки й не видати, Що вже челядонька лягла спа(ти). Тільки мій миленький не лягає, Мене, молодую, виклика(є). Мене, молодую, й викликає, В нову сопілочку виграва(є). Ой вийди, дівчино, й не барися, Вийду, козаченько, й не жури(ся).
0:00 01:58 100	Ой піду я лугом, лугом,	Пісні з особистого та родинного життя 1 Жартівливі	с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район	01:58	Ой піду я лугом, лугом, нуда-я, нуда-я, Там мій милий оре плугом, нуда-я, нуда-я. (двічі) Понесу я йому їсти, нуда-я, нуда-я, Чи не скаже мені сісти, нуда-я, нуда-я. (двічі) Він наївся, він напився, нуда-я, нуда-я, Та й на ріллю повалився, нуда-я, нуда-я. (двічі) – Чого лежиш, чом не ореш, нуда-я, нуда-я, Чом до мене не говориш, нуда-я, нуда-я? (двічі) – А я лежу та й думаю, нуда-я, нуда-я, Що погану жінку маю, нуда-я, нуда-я. (двічі) – Який тобі дідько винен, нуда-я, нуда-я, Що ти гарний, чорнобривий, нуда-я, нуда-я. (двічі) А я руда вродилася, нуда-я, нуда-я, Чорнявому судилася, нуда-я, нуда-я. (двічі) Не сватав ти мене вночі, нуда-я, нуда-я, Не вилізли ж тобі очі, нуда-я, нуда-я. (двічі) А я брови підмалюю, нуда-я, нуда-я, Чорнявого поцілую, нуда-я, нуда-я. (двічі)