Била мене мати березовим прутом
| Назва | Била мене мати березовим прутом |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Дошлюбні стосунки, Кохання |
| Дата запису | 16 квіт. 1995 р. |
| Місце запису | с. Золотарівка, Сіверськодонецький район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Надія Павлівна Лагушина (1947), Марія Григорівна Букша (1947) |
| Збирачi | Євгенія Несмашна |
| Транскрипція | Юлія Лузан |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Била мене мати березовим прутом,
Щоби я не стояла з молодим рекрутом. (двічі)
А я все стояла, доки півні піли,
На двері воду лляла, щоби не рипіли. (двічі)
На двері воду лляла, на пальцях ходила,
Щоб мати не почула, щоби не сварила. (двічі)
А мати не спала, усе чисто чула,
Та й мене не сварила, сама такая була. (двічі)
Била мене мати березовим прутом,
Щоби я й не стояла з молодим рекрутом. (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| За селом, де колишуться верби | Пісні з особистого та родинного життя
1
Пісні літературного походження | с. Золотарівка, Сіверськодонецький район | 02:33 |
За селом, де колишуться верби, ー Ти поїдеш далеко, далеко, ー Ти не плач, не журися, дівчино, Ось пройшов рік тяжкого чекання, Ой нема, ой нема і не буде, За селом, де колишуться верби, | ||
| Несе Галя воду | Пісні з особистого та родинного життя
1
Пісні літературного походження | с. Золотарівка, Сіверськодонецький район | 01:57 |
Несе Галя воду, коромисло гнеться, ー Галю ж моя, Галю, дай води напиться, ー Вода у ставочку, піди та й напийся, Прийшов у садочок, зозуля кувала, ー Стелися, барвінку, буду поливати, ー Скільки не стелився, ти не поливала, Несе Галя воду, коромисло гнеться, | ||
| На камені ноги мию | Пісні з особистого та родинного життя | с. Золотарівка, Сіверськодонецький район | 02:02 |
На камені ноги мию, на камені стою, Навкруг мене чари сиплят, а я не боюся, Коби скорше до вечора, до темної нічки, Нема мого миленького, нема моєй квітки, Коби скорше до осені – віддамся, віддамся, Чого вікна такі білі, чи то такий мороз, На камені ноги мию, на камені стою, |