Як була я сім літ удовою

Як була я сім літ удовою,
Та й не чула землі під собою. (двічі)

Розраяли мене вражі люди:
«Іди заміж, краще тобі буде». (двічі)

Я ж людськую волечку вчинила,
Вийшла заміж, голову втопила в холодную воду,
А мій милий поганого роду. (двічі)

Їде милий у поле орати,
Бере мене воли поганяти.

Цобе, воли, воли половії,
Ой верніться ж, літа молодії. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:12
100
Затоплю я свою хату сирими дровами
Пісні з особистого та родинного життя
с-ще Троїцьке, Сватівський район02:12

Затоплю я свою хату сирими дровами,
Ой як тяжко в світі жити поміж ворогами. (двічі)

Ой як тяжко, ой як важко день за днем проходить,
А жонатий, розпроклятий, до другої ходить. (двічі)

Ой він ходить, ой він ходить, вона його любить,
Вона ж йому, молодому, дружиною буде.

Як прийшов же він додому, став ножик точити,
Його милка, як голубка, стала його просити.

ー Чекай, милий, чорнобривий, хоч одну хвилину,
А я сяду погодую малую дитину. (двічі)

ー Тоді будеш годувати, як на Дунай підеш,
А я піду до Дунаю ножа полоскати. (двічі)

0:00 02:51
100
За лісом не бачу, за горем не чую
Пісні з особистого та родинного життя
с-ще Троїцьке, Сватівський район02:51

За лісом не бачу, за горем не чую,
За недобрим мужем дома не ночую. (двічі)

ー Пусти ж мене, милий, до броду по воду,
До броду по воду, до рідного роду. (двічі)

ー Ой не пущу, мила, до броду по воду,
Бо ти все розкажеш про нашу незгоду. (двічі)

ー Ой не буду, милий, не буду казати,
Як стануть питати, то я вийду з хати. (двічі)

ー Чи ти ж мене, мамо, в куплі не купала,
Чи ти ж мені, мамо, щастя не бажала? (двічі)

ー Не раз тебе, доню, у куплі купала,
Не раз у той купіль доля заглядала. (двічі)

Не раз у той купіль доля заглядала,
А щастя ж не дала, бо сама не мала. (двічі)

0:00 01:56
100
Летіла зозуля та й стала кувати
Пісні з особистого та родинного життя
с-ще Троїцьке, Сватівський район01:56

Летіла зозуля та й стала кувати,
А то ж не зозуля, то рідная мати. (двічі)

А то ж не зозуля, то рідная мати,
Вона прилетіла дочку рятувати. (двічі)

Коли б знала мати, яка мені біда,
Була б передала горобчиком хліба. (двічі)

Горобчиком хліба, зозулею солі,
Ой мамо, ой мамо, як гірко без долі. (двічі)