Головна
Як була я сім літ удовою

Як була я сім літ удовою

Назва	Як була я сім літ удовою
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Життя вдови, Нещаслива доля
Дата запису	1996 р.
Місце запису	с-ще Троїцьке, Сватівський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Надія Андріївна Лукашова (1936)
Збирачi	Олена Руденко
Транскрипція	Юлія Лузан
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Як була я сім літ удовою,
Та й не чула землі під собою. (двічі)

Розраяли мене вражі люди:
«Іди заміж, краще тобі буде». (двічі)

Я ж людськую волечку вчинила,
Вийшла заміж, голову втопила в холодную воду,
А мій милий поганого роду. (двічі)

Їде милий у поле орати,
Бере мене воли поганяти.

Цобе, воли, воли половії,
Ой верніться ж, літа молодії. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:01 100	Закувала зозуленька на стодолі на розі	Пісні з особистого та родинного життя	с-ще Троїцьке, Сватівський район	02:01	Закувала зозуленька на стодолі на розі, Заплакала дівчинонька в батька на порозі. (двічі) Іду яром до криниці, коромисло гнеться, Чом до мене, моя мамо, ніхто й не пришлеться? (двічі) ー Багач, доню, не захоче, а бідний не сміє, Нехай твоя руса коса зіллям зеленіє. (двічі) Закувала зозуленька на стодолі на розі, Заплакала дівчинонька в батька на порозі. (двічі)
0:00 02:51 100	За лісом не бачу, за горем не чую	Пісні з особистого та родинного життя	с-ще Троїцьке, Сватівський район	02:51	За лісом не бачу, за горем не чую, За недобрим мужем дома не ночую. (двічі) ー Пусти ж мене, милий, до броду по воду, До броду по воду, до рідного роду. (двічі) ー Ой не пущу, мила, до броду по воду, Бо ти все розкажеш про нашу незгоду. (двічі) ー Ой не буду, милий, не буду казати, Як стануть питати, то я вийду з хати. (двічі) ー Чи ти ж мене, мамо, в куплі не купала, Чи ти ж мені, мамо, щастя не бажала? (двічі) ー Не раз тебе, доню, у куплі купала, Не раз у той купіль доля заглядала. (двічі) Не раз у той купіль доля заглядала, А щастя ж не дала, бо сама не мала. (двічі)
0:00 02:12 100	Затоплю я свою хату сирими дровами	Пісні з особистого та родинного життя	с-ще Троїцьке, Сватівський район	02:12	Затоплю я свою хату сирими дровами, Ой як тяжко в світі жити поміж ворогами. (двічі) Ой як тяжко, ой як важко день за днем проходить, А жонатий, розпроклятий, до другої ходить. (двічі) Ой він ходить, ой він ходить, вона його любить, Вона ж йому, молодому, дружиною буде. Як прийшов же він додому, став ножик точити, Його милка, як голубка, стала його просити. ー Чекай, милий, чорнобривий, хоч одну хвилину, А я сяду погодую малую дитину. (двічі) ー Тоді будеш годувати, як на Дунай підеш, А я піду до Дунаю ножа полоскати. (двічі)