Головна
Затоплю я свою хату сирими дровами

Затоплю я свою хату сирими дровами

Назва	Затоплю я свою хату сирими дровами
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Вбивство, Зрада, Нещаслива доля
Дата запису	1996 р.
Місце запису	с-ще Троїцьке, Сватівський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Надія Андріївна Лукашова (1936)
Збирачi	Олена Руденко
Транскрипція	Юлія Лузан
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Затоплю я свою хату сирими дровами,
Ой як тяжко в світі жити поміж ворогами. (двічі)

Ой як тяжко, ой як важко день за днем проходить,
А жонатий, розпроклятий, до другої ходить. (двічі)

Ой він ходить, ой він ходить, вона його любить,
Вона ж йому, молодому, дружиною буде.

Як прийшов же він додому, став ножик точити,
Його милка, як голубка, стала його просити.

ー Чекай, милий, чорнобривий, хоч одну хвилину,
А я сяду погодую малую дитину. (двічі)

ー Тоді будеш годувати, як на Дунай підеш,
А я піду до Дунаю ножа полоскати. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:03 100	Що не рано сонце сходе	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Гарбузівка, Сумський район	03:03	Що не рано сонце сходе, не пізно заходе, А жонатий козаченько до дівчіни ходе. "Коли ходиш, вірно любиш, убий свою жінку, А маленьких своїх діток повішай на гілку!" Як прийшов же він додому, начав жінку бити, А жіночка-голубочка начала просити. "Чоловіче, ж мій коханий, дай міні хвилинку, Поки сяду, погодую малую дитинку". "Тоді будеш годувати, як я піду з хати, Як я піду до Дунаю ножі полоскати». "Ой, сусіди ж, добрі люди, перекажіть неньці, Щоб вона завтра прибула не пізно, раненько". Іде ненька з потихенька, в вікно поглядає, Лежить доня на лавоньці, червона, як сонце. Коло неї мале дитя, як рибочка б’ється, Сидить милий в кінці столу, з дитяти сміється. Ой ти ж, доню, моя доню, що ж ти наробила? Та маленьких своїх діток ти ж посиротила. (двічі) "Ой, не я ж їх сиротила, сиротили люди, Сиротила та дівчина, що жонатих любе!" (двічі)
0:00 03:08 100	Да ясно-красно сонечко	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Крячківка, Пирятинський район	03:08	Да ясно-красно жи й а де сонечко сходить, А низенько, низенько й захо(дить). Низенько заходить, Да славний парєнь, да й уже ж він жонатой Да й до дівчи-, до двічини хо(дить). До дівчини ходить, Да ой не ходи жи да до мене, й козаче, Бо й уже жи ти, бо вже ти жона(тий). Уже ти жонатий, Та як будеш да до мене ой ходити, Да й убий сво-, й убий свою жонку. .
0:00 02:26 100	Ой ковалю, коваль, коваленко	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Серебрянка, Артемівський (Бахмутський) район	02:26	Ой ковалю, коваль, коваленко, Чом не встаєш рано-пораненько? Чом не встаєш рано-пораненько, Чом не куєш желізо тоненько? Чи й у тебе сталі не хватає, Чи у тебе дівчини немає? Єсть у мене сталі удоволі, Єсть у мене дівка й до любові. Вона ж мені горя наробила, Із вечора постіль постелила. Із вечора постіль постелила, Опівночі сина спородила. Опівночі сина спородила, До схід сонця в криниці втопила. Ой дай, Боже, снігу та морозу, Щоб криниця до дна вимерзала. Щоб криниця до дна вимерзала, Щоб дитина та й не виринала.