А в городі верба рясна

НазваА в городі верба рясна
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивНещаслива доля, Розлука
Дата запису1 січ. 1993 р.
Місце записус. Гарбузівка, Сумський район, Сумська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціВіра Корогод (невід.), Марія Мерзлікіна (невід.)
ЗбирачiНаталія Волотко
ТранскрипціяНаталія Олійник
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

А в городі верба рясна, (двічі)
Там стояла дівка красна.

Вона красна, ще й вродлива, (двічі)
Її доля не щаслива.

Її доля не щаслива, (двічі)
Нема того, що любила.

Нема того, що любила,
Нема його та й не буде,
Розраяли його люди.

Розраяли, розсудили,(двічі)
Щоб ми в парі не ходили.

А ми в парі ходить будем, (двічі)
І друг друга любить будем.



Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:01
100
Ой з-за гори та вітер повіває
Пісні з особистого та родинного життя
с. Гарбузівка, Сумський район02:01

Ой з-за гори та вітер повіває,
Ой мати дочку про життя й пита(є).

Спитай, мати, та спитай, мати, ой сірого й утя(ти),
Ой сіре й утя ой на морі ночу(є),

Сіре й утя та сіре й утя, ой на морі ой ночює,
Ой воно ж моє, ой все горенько чу(є).

Перве горе та перве ж горе – й дитина й малая,
Ой друге горе – ой свекруха лиха(я).

Третє горе, ой третє же горе – ой мой милой ревнивий,
Ой сам їде ой у поле й ора(ти).

0:00 05:26
100
Калина-малина, чом не розцвітаєш?
Пісні з особистого та родинного життя
с. Гарбузівка, Сумський район05:26

Калина-малина, чом не розцвітаєш?
Молода дівчіна, ой, чом стоїш, думаєш? (двічі)

"Я стою, думаю, ще й думати буду,
Любила козака, ой, повік не забуду". (двічі)

А в неділю вранці, ще й сонце не сходе,
А вже мій миленький, ой, по казармі ходе.(двічі)

По казармі ходе, в руках саблю носе,
В руках саблю носе, ой, командіра просе. (двічі)

"Командіре, брате, отпусти додому,
Покинув дівчину, ой, сам не знаю кому". (двічі)

"Отпущу додому, тільки не самого,
Дам я тобі друга, ой, коня вороного". (двічі)

Милий з війська їде, ворота минає,
А дівчина стоїть, ой, сльозоньки втирає,
А дівчина стоїть, ой, сльози витирає,

"Куда, милий, їдеш, ворота минаєш,
Я ж твоя кохана, ой, хіба ж ти не знаєш? (двічі)

Якби ти, кохана, то ти б мене ждала,
Як за гору скрився, ти сина придбала,
Як за гору скрився, ой, ти сина придбала.

Не сама ж я дбала, дбали ми з тобою,
Дбали ми з тобою, ой, в лузі під вербою. (двічі)

0:00 03:03
100
​Що не рано сонце сходе
Пісні з особистого та родинного життя
1

Балади

с. Гарбузівка, Сумський район03:03

Що не рано сонце сходе, не пізно заходе,
А жонатий козаченько до дівчіни ходе.

"Коли ходиш, вірно любиш, убий свою жінку,
А маленьких своїх діток повішай на гілку!"

Як прийшов же він додому, начав жінку бити,
А жіночка-голубочка начала просити.

"Чоловіче, ж мій коханий, дай міні хвилинку,
Поки сяду, погодую малую дитинку".

"Тоді будеш годувати, як я піду з хати,
Як я піду до Дунаю ножі полоскати».

"Ой, сусіди ж, добрі люди, перекажіть неньці,
Щоб вона завтра прибула не пізно, раненько".

Іде ненька з потихенька, в вікно поглядає,
Лежить доня на лавоньці, червона, як сонце.

Коло неї мале дитя, як рибочка б’ється,
Сидить милий в кінці столу, з дитяти сміється.

Ой ти ж, доню, моя доню, що ж ти наробила?
Та маленьких своїх діток ти ж посиротила. (двічі)

"Ой, не я ж їх сиротила, сиротили люди,
Сиротила та дівчина, що жонатих любе!" (двічі)