Головна
Та орав милий у восени

Та орав милий у восени

Назва	Та орав милий у восени
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Зрада, Нещаслива доля, Перелюб, Шлюбні стосунки
Дата запису	28 лип. 1996 р.
Місце запису	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Ганна Василівна Лиштва (1927), Уляна Митрофанівна Маслак (1927), Ольга Микитівна Лисогор (1931), Ганна Єгорівна Головченко (1938), Євдокія Тимофіївна Макаренко (1926), Тетяна Сергіївна Сильченко (1928), Надія Павлівна Миколаєнко (1942)
Збирачi	Наталія Рєзнік
Транскрипція	Юлія Лузан
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Та орав милий у восени та орав ще й весною,
Та й виорав мій миленький на миску квасолі.

Посадила квасолину та й іду додому,
Заглянула ж у шиночок – п’є милий з кумою.

ー Та хіба тобі ж, кумо моя, та нема дома діла,
Що ти з моїм чоловіком в шиночку засіла?

ー Ой хоч є діло, хоч немає – а й тобі не робити,
А я з твоїм чоловіком мед-горілку пити.

ー Жінко люба, жінко мила, та й іди додому,
Та й навари ж вечеряти, я прийду з кумою.

Та прийшла жінка додомоньку, а в пічі сухі дрова,
Сюди-туди ж обернулась – вечеря й готова.

Насипала борщу, каші, положила ложки,
Одвернулась до порога, заплакала трошки.

ー Жінко люба, жінко мила, та вволи ж мені волю,
Та й постели ж постіль білу, я ляжу з кумою.

Жінка люба, жінка мила та воленьку вволила,
Та й послала ж постіль білу, ряденцем прикрила.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:44 100	Ой там за горою та за крем’яною	Пісні з особистого та родинного життя	с. Серебрянка, Артемівський (Бахмутський) район	01:44	Ой там за горою та за крем’яною, Не по правді жиє чоловік з жоною. (двічі) Не по правді жиє, не по правді робе, Свою жінку має, до другої ходе. (двічі) Вона йому стелить постіль паперову, Він її готує нагайку дротову. (двічі) “Ой, муже мій, муже, не бий мене дуже, Моє тіло біле болить в мене дуже”. (двічі)
0:00 02:41 100	У полі береза, у полі кудрява	Пісні з особистого та родинного життя	м. Єнакієве, Горлівський район	02:41	У полі береза, у полі кудрява, Та хто йде – не минає, ой березу лама(є). (двічі) Та хто йде – не минає, березу ж ламає, Та й горе (ж) тому жити, ой хто пари не ма(є). (двічі) Та горе ж тому жити, хто пари не має, А ще гірше тому, ой хто по дві коха(є). (двічі) Світає-дняє, милого ж немає, А вже світ біленький, як прийшов мій миленьк(ий). (двічі) Прийшов він до хати, сам лягає спати, До стіни очима, а до мене плечим(а). (двічі)
0:00 02:40 100	Затоплю я в новій хаті	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Польова, Дергачівський район	02:40	Затоплю я нову хату сирими дровами, Тяжко-важко в світі жити поміж ворога(ми). (двічі) А мій мілій чорнобривій до другої ходе, Вона йому направляє: «Заріж свою жі(нку)!» (двічі) Як приходе він додому, став ножі точити, Його жінка, як голубка, до його проси(ти). (двічі) «Ой ти, милій, голуб сивій, підожди годину, Поки візьму погодую малую дити(ну)!» (двічі) «Ой не буду я годити ні одну хвилину, Тоді будеш годувати, як в землі лежа(ти)!» (двічі) А сусіди, добрі люди, дали неньці знати, «Іди, ненько, йди, старенька, дочку й наряжа(ти)!» (двічі) «Ой ти доню, моя доню, шо ж ти наробила? Шо ти своїх малих діток та й посироти(ла)!» (двічі) «Ой не я їх сиротила, сиротили люди, Сиротила та дівчина, шо жонатих лю(бе)!» (двічі) Де ж та нивка колосиста, шо нас прогодує? Де ж той батько, де ж та мати, зодягне, зобу(є)? Де ж той батько, де ж та ненька, зодягне, зобу(є)?