Та орав милий у восени
| Назва | Та орав милий у восени |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Зрада, Нещаслива доля, Перелюб, Шлюбні стосунки |
| Дата запису | 28 лип. 1996 р. |
| Місце запису | с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
| Виконавці | Ганна Василівна Лиштва (1927), Уляна Митрофанівна Маслак (1927), Ольга Микитівна Лисогор (1931), Ганна Єгорівна Головченко (1938), Євдокія Тимофіївна Макаренко (1926), Тетяна Сергіївна Сильченко (1928), Надія Павлівна Миколаєнко (1942) |
| Збирачi | Наталія Рєзнік |
| Транскрипція | Юлія Лузан |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Та орав милий у восени та орав ще й весною,
Та й виорав мій миленький на миску квасолі.
Посадила квасолину та й іду додому,
Заглянула ж у шиночок – п’є милий з кумою.
ー Та хіба тобі ж, кумо моя, та нема дома діла,
Що ти з моїм чоловіком в шиночку засіла?
ー Ой хоч є діло, хоч немає – а й тобі не робити,
А я з твоїм чоловіком мед-горілку пити.
ー Жінко люба, жінко мила, та й іди додому,
Та й навари ж вечеряти, я прийду з кумою.
Та прийшла жінка додомоньку, а в пічі сухі дрова,
Сюди-туди ж обернулась – вечеря й готова.
Насипала борщу, каші, положила ложки,
Одвернулась до порога, заплакала трошки.
ー Жінко люба, жінко мила, та вволи ж мені волю,
Та й постели ж постіль білу, я ляжу з кумою.
Жінка люба, жінка мила та воленьку вволила,
Та й послала ж постіль білу, ряденцем прикрила.
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ой там за горою та за крем’яною | Пісні з особистого та родинного життя | с. Серебрянка, Артемівський (Бахмутський) район | 01:44 |
Ой там за горою та за крем’яною, Не по правді жиє, не по правді робе, Вона йому стелить постіль паперову, Моє тіло біле болить в мене дуже”. (двічі) | ||
| У полі береза, у полі кудрява | Пісні з особистого та родинного життя | м. Єнакієве, Горлівський район | 02:41 |
У полі береза, у полі кудрява, Та хто йде – не минає, березу ж ламає, Та горе ж тому жити, хто пари не має, Світає-дняє, милого ж немає, Прийшов він до хати, сам лягає спати, | ||
| На горі берьоза | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 02:50 |
На горі берьоза, ой на горі кудрява, Хто йде, не минає – березу ламає, Горе тому жити, шо жінки не має, Вийду за ворота – травка зеленіє, За хорошим мужом жінка молодіє, |