Летить галка через балку
| Назва | Летить галка через балку |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Нещаслива доля |
| Дата запису | 1 вер. 1990 р. |
| Місце запису | с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
| Виконавці | Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Козарь Тетяна Василівна (1919) |
| Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Віра Осадча, Сьюзен Крейт, Ольга Прядкіна |
| Транскрипція | Катерина Курдіновська |
| Ноти | Завантажити файл PDF |
Слухати аудіо
Летить галка через балку та й летючи кряче,
Молодая дівчинонька ходить гаєм плаче. (двічі)
Не пускає її мати рано до криниці,
Ні жита жать, ні льону брать, ні на вечорниці. (двічі)
Раз у вечері пізненько, як мати заснула,
Вийшла слухать соловейка, мов з роду й не чула. (двічі)
Як слухала соловейка, дивилася в воду,
Тяжко, тяжко, мамо… важко, важко, мамо… нащо дала вроду? (двічі)
Усе дала, усе дала, долі дать - не дала,
Дала, дала личко, дала, дала брови...
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Та посилає ой пан-хазяїн | Пісні з особистого та родинного життя
1
Наймитські | с. Клюшниківка, Миргородський район | 01:47 |
............................... Ой у поле орати, Ше й батіг поганяти, Ой на шлях поглядає, Ой хазяйки немає, | ||
| На горі берьоза | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 02:50 |
На горі берьоза, ой на горі кудрява, Хто йде, не минає – березу ламає, Горе тому жити, шо жінки не має, Вийду за ворота – травка зеленіє, За хорошим мужом жінка молодіє, | ||
| Ой як жила я сім год удовою | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 04:43 |
Ой я жила я сім год удовою Превраїли превражії люди: А я людську воленьку ввольнила, Утопила головоньку в глибоку криницю, Та й не знала як з миленьким жити, Та й забула людей розпитати, «Уставай же, милий, моє милування, Та й уже ж тобі водиця в кубочку, Та й уже тобі варенички в маслі Як став милий з постелі вставати, «Ой як же ти, мила, та й норови знала, «Ой я ж, милий, твоїх норовів не знала, Шо я твоїй ненці головоньку й ськала, «Шо й у мене син – червона калина, |