Самогон гонила, в бочонок зливала
| Назва | Самогон гонила, в бочонок зливала |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Нещаслива доля, Родинне життя |
| Дата запису | 18 лют. 1996 р. |
| Місце запису | с. Свято-Покровське, Бахмутський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Олександра Пилипівна Ломова (1926) (с. Красногорівка, Покровський район), Валентина Іванівна Каплуновська (1935), Ніна Миколаївна Рубан (1939), Людмила Єгорівна Гриненко (1935), Микола Клавдійович Гриненко (1940) |
| Збирачi | Наталія Каплуновська |
| Транскрипція | Наталія Олійник |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Самогон гонила, в бочонок зливала,
Я ж свого синочка із армії ждала. (двічі)
Глянула в віконце, йде моя дитина,
Тепер погуляє вся моя родина. (двічі)
Вся родина прийшла мед-горілку пити,
Сяду я з синочком, буду говорити. (двічі)
– Сину, ти ж мій сину, сину наймиліший,
Скажи ж мені правду, хто тобі наймиліший? (двічі)
– Жінка ж міні мила, бо моя дружина,
Теща ж міні мила, бо жінку зростила. (двічі)
А ти, стара мати, прошу вибачати,
Як будеш бурчати, то й вижену й з хати. (двічі)
– Діти ж мої діти, діти-соколята,
Я ж вас пригортала, як квочка курчаток. (двічі)
Я ж вас пригортала по двоє, по троє,
А ви ж не схотіли лиш мене одної. (двічі)
– Мати ж моя мати, таке твоє щастя,
Поший собі торбу, вона й тобі здасться. (двічі)
Поший собі торбу, вона тобі здасться,
Та й підеш по миру, будеш побираться. (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ой з-за гори вітер повіває | Пісні з особистого та родинного життя | м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район | 01:24 |
Ой з-за гори вітер повіває, «Іди, нене, тепер ти од мене, Будуть, нене, гостоньки у мене, А ти, нене, в сірій сірячині. Пішла мати густими лозами, Пішла мати густими лозами, | ||
| Зійшов місяць, зійшов ясний | Пісні з особистого та родинного життя | с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район | 04:25 |
Зійшов місяць, зійшов ясний, та й знов за хмару закотивсь, А в тій долині є хатина, там тихо ж лампочка горить. “Ой доню, доню, моя доню, ти ж в мене квіточка одна, Багато дехто повінчався, а ти кого так довго ждеш? “Не віддай, мати, за старого, старий не парочка мені. Прощайте, браття-мотористи, прощайте, вся моя сім’я! | ||
| Летіла зозуля та й стала кувати | Пісні з особистого та родинного життя | с. Гусарівка, Барвінківський район | 02:13 |
Летіла зозуля та й стала кувати, А то не зозуля, то рідная мати, Якби ж вона знала, як тяжко без долі, Ой мамо, ой мамо, як тяжко без долі! (двічі) |
