Головна
Самогон гонила, в бочонок зливала

Самогон гонила, в бочонок зливала

Назва	Самогон гонила, в бочонок зливала
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Родинне життя
Дата запису	18 лют. 1996 р.
Місце запису	с. Свято-Покровське, Бахмутський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Олександра Пилипівна Ломова (1926) (с. Красногорівка, Покровський район), Валентина Іванівна Каплуновська (1935), Ніна Миколаївна Рубан (1939), Людмила Єгорівна Гриненко (1935), Микола Клавдійович Гриненко (1940)
Збирачi	Наталія Каплуновська
Транскрипція	Наталія Олійник
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Самогон гонила, в бочонок зливала,
Я ж свого синочка із армії ждала. (двічі)

Глянула в віконце, йде моя дитина,
Тепер погуляє вся моя родина. (двічі)

Вся родина прийшла мед-горілку пити,
Сяду я з синочком, буду говорити. (двічі)

– Сину, ти ж мій сину, сину наймиліший,
Скажи ж мені правду, хто тобі наймиліший? (двічі)

– Жінка ж міні мила, бо моя дружина,
Теща ж міні мила, бо жінку зростила. (двічі)

А ти, стара мати, прошу вибачати,
Як будеш бурчати, то й вижену й з хати. (двічі)

– Діти ж мої діти, діти-соколята,
Я ж вас пригортала, як квочка курчаток. (двічі)

Я ж вас пригортала по двоє, по троє,
А ви ж не схотіли лиш мене одної. (двічі)

– Мати ж моя мати, таке твоє щастя,
Поший собі торбу, вона й тобі здасться. (двічі)

Поший собі торбу, вона тобі здасться,
Та й підеш по миру, будеш побираться. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:57 100	Ой гаю, мій гаю	Пісні з особистого та родинного життя	с. Іскра (Андріївка-Клевцове), Великоновосілківський (Волноваський) район	02:57	Ой гаю, мій гаю, гаю, гаю зелененький, Чом на тобі, гаю, листячка нема(є)? Листя, листячка немає, вітрець, вітрець не колише, Шо брат до сестриці часто пісьма пи(ше). Часто, часто пісьма пише, а в пі…, а в пісьмах питає: «Чи привикла, сестро, у чужому кра(ю)?». «Хоч привикла-не привикла – треба, треба привикати, Бо в чужому краю ніде неньки взя(ти). Ніде, ніде неньки взяти, ані, ані змалювати, Маляри хароші, забрали всі гро(ші). Забра..., забрали всі гроші, Та й нарисували личко, чорні бро(ви)».
0:00 01:34 100	Ой у полі озеречко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Хрестівка, Горлівський район	01:34	Ой у полі озеречко, там плавало відеречко, Соснови трості, дубове денце, не цурайся, моє серце! Там плавало ще й другоє, восім суток під водою, “Вийди дівчино, вийди кохана, поговоримо з тобою!” “Ой я рада виходити, з тобой речі говорити, Лежить мій нелюб на правой ручки, та й боюся розбудити!” Ой дівчино моя люба, не цурайся від нелюба, Буду стріляти, буду влучати з-под зильоного дуба. (двічі) “Ти ж не устрілиш, ти ж не улучиш, тільки жизнь нашу розлучиш!”
0:00 02:39 100	Як піду я в ліс по дрова	Пісні з особистого та родинного життя	м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район	02:39	Як піду я в ліс по дрова, наламаю (лому), Завіз мене мій миленький в чужу, в чужу й стороно(ньку). А в чужій сторононці ні батька, ні неньки, Только поють в саду зеленом солов’ї, поють соловей(ки) Пойте, пойте соловейки всими голосами, А я вийду в сад зелений, вмию… вмиюся сльоза(ми). Як зломлю я з рози квітку, та й пустю на воду. Пливи, пливи, з рози квітка, аж до, аж до мого дом(у). Плила, плила з рози квітка та й стала кружиться, Вийшла й з хати стара й мати та й ста… та й стала жури(ться). “Ой, чого ж ти, моя доню, така стара стала? Чи тя милий не кохав же, чи свекруха й обіжа(ла)?” І милий кохав, і свекруха не обіжала, Знать судьба моя такая, рано, рано й старой ста(ла).

​Самогон гонила, в бочонок зливала

Слухати аудіо

Самогон гонила, в бочонок зливала