Самогон гонила, в бочонок зливала
| Назва | Самогон гонила, в бочонок зливала |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Нещаслива доля, Родинне життя |
| Дата запису | 18 лют. 1996 р. |
| Місце запису | с. Свято-Покровське, Бахмутський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Олександра Пилипівна Ломова (1926) (с. Красногорівка, Покровський район), Валентина Іванівна Каплуновська (1935), Ніна Миколаївна Рубан (1939), Людмила Єгорівна Гриненко (1935), Микола Клавдійович Гриненко (1940) |
| Збирачi | Наталія Каплуновська |
| Транскрипція | Наталія Олійник |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Самогон гонила, в бочонок зливала,
Я ж свого синочка із армії ждала. (двічі)
Глянула в віконце, йде моя дитина,
Тепер погуляє вся моя родина. (двічі)
Вся родина прийшла мед-горілку пити,
Сяду я з синочком, буду говорити. (двічі)
– Сину, ти ж мій сину, сину наймиліший,
Скажи ж мені правду, хто тобі наймиліший? (двічі)
– Жінка ж міні мила, бо моя дружина,
Теща ж міні мила, бо жінку зростила. (двічі)
А ти, стара мати, прошу вибачати,
Як будеш бурчати, то й вижену й з хати. (двічі)
– Діти ж мої діти, діти-соколята,
Я ж вас пригортала, як квочка курчаток. (двічі)
Я ж вас пригортала по двоє, по троє,
А ви ж не схотіли лиш мене одної. (двічі)
– Мати ж моя мати, таке твоє щастя,
Поший собі торбу, вона й тобі здасться. (двічі)
Поший собі торбу, вона тобі здасться,
Та й підеш по миру, будеш побираться. (двічі)
