Ой з-за гори вітер повіває

Ой з-за гори вітер повіває,
Матір сина з дому виганяє.

«Іди, нене, тепер ти од мене,
Будуть, нене, гостоньки у мене.

Будуть, нене, гостоньки у мене,
А ти, нене, в сірій сірячині.

А ти, нене, в сірій сірячині.
Та ще й того, в білій запашчині».

Пішла мати густими лозами,
Вмивається дрібними сльозами.

Пішла мати густими лозами,
Вмивається дрібними сльозами.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:46
100
Летіла зозуля та й стала кувати
Пісні з особистого та родинного життя
м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район02:46

Летіла зозуля та й стала кувати,
Ой то ж не зозуля, то рідная мати. (двічі)

Ой то ж не зозуля, то рідная мати,
Вона прилетіла дочку рятувати. (двічі)

Якби мати знала, яка мені біда,
Вона б передала горобчиком хліба. (двічі)

Горобчиком хліба, голубкою солі,
Ой мамо, ой мамо, як тяжко без долі. (двічі)

Летіла зозуля та й стала кувати,
Ой то ж не зозуля, то рідная мати. (двічі)

0:00 02:39
100
​Як піду я в ліс по дрова
Пісні з особистого та родинного життя
м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район02:39

Як піду я в ліс по дрова, наламаю (лому),
Завіз мене мій миленький в чужу, в чужу й стороно(ньку).

А в чужій сторононці ні батька, ні неньки,
Только поють в саду зеленом солов’ї, поють соловей(ки)

Пойте, пойте соловейки всими голосами,
А я вийду в сад зелений, вмию… вмиюся сльоза(ми).

Як зломлю я з рози квітку, та й пустю на воду.
Пливи, пливи, з рози квітка, аж до, аж до мого дом(у).

Плила, плила з рози квітка та й стала кружиться,
Вийшла й з хати стара й мати та й ста… та й стала жури(ться).

“Ой, чого ж ти, моя доню, така стара стала?
Чи тя милий не кохав же, чи свекруха й обіжа(ла)?”

І милий кохав, і свекруха не обіжала,
Знать судьба моя такая, рано, рано й старой ста(ла).

0:00 02:14
100
А мій милий вареничків хоче
Пісні з особистого та родинного життя
1

Жартівливі

м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район02:14

А мій милий вареничків хоче,
А мій милий вареничків хоче.
«Навари, милая, навари, милая,
Навари, уха-ха, моя чорнобривая!
Навари, милая, навари, милая,
Навари, уха-ха, моя чорнобривая!»

«Та й дров же нема, милий мій миленький,
Та й дров же нема, голубе сивенький!»
«Нарубай, милая, нарубай, милая,
Нарубай, уха-ха, моя чорнобривая!
Нарубай, милая, нарубай, милая,
Нарубай, уха-ха, моя чорнобривая!»

«Та й сили ж нема, милий мій миленький,
Та й сили ж нема, голубе сивенький!»
«Помирай, милая, помирай, милая,
Помирай, уха-ха, моя чорнобривая!
Помирай, милая, помирай, милая,
Помирай, уха-ха, моя чорнобривая!»

«А з ким будеш доживать, милий мій миленький?
А з ким будеш доживати, голубе сивенький?»
«Із кумой, милая, із кумой, милая,
Із кумой, уха-ха, моя чорнобривая!
Із кумой, милая, із кумой, милая,
Із кумой, уха-ха, моя чорнобривая!»

«Вареничків наварю, милий мій миленький,
Вареничків наварю, голубе сивенький!»
«Не балуй, милая, не балуй, милая,
Не балуй, уха-ха моя, чорнобривая!
Не балуй, милая, не балуй, милая,
Не балуй, уха-ха моя, чорнобривая!»