​Зійди, зійди, місяченько

Зійди, зійди, місяченько, та й на той перелаз,
Де з козаком розмовляла, може в останній раз. (двічі)

– На добраніч, дівчінонько, іди додому ти,
Завтра вранці, чім скоріше, до мене виходи. (двічі)

Не пішла дівчіна спати, гуляла у саду,
Чув я, чув я, як розмовляла з іншим у саду. (двічі)

– Я до тебе більш не прийду, нехай той другий йде,
Єсть у мене гарна дівчіна, вона ж мене жде. (двічі)

Я з тобою полюбились, сухі дуби цвіли,
Як з тобою розходились, зелені пов’яли. (двічі)



Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:44
100
Сіяв козак гречку, а вродив овес
Пісні з особистого та родинного життя
с. Нова Чернещина, Сахновщинський район02:44

Сіяв козак гречку, вродив овес,
Та й ой чом не по правді же,
Ой та й не жи до любові,
Мой милой живеш?

Мой милой живеш,
Та як прийде вечір же,
Ой ше й тьомная ж і нічка,
Й до другої йдеш.

До другої йдеш,
Та й а до мене, милой,
Ой голубоньки сизой,
Голос подаєш.

Голос подаєш,
Та й обсади ж мила,
Ой голубонька ж і сиза,
Й вишеньками жи двір.

(Вишеньками двір,
Ой шоб не заходив,
Вітер не заносив,
Голосочок мій.)

0:00 02:43
100
​Ішли воли із діброви
Пісні з особистого та родинного життя
с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район02:43

Ішли воли із діброви, а овечки з поля.
Розмовляла дівчинонька з козаченьком стоя. (двічі)

“Куди їдеш-уєжаєш, сизокрилий орле?
А хто ж мене, молодую, без тебе пригорне?” (двічі)

“Пригортайся, дівчинонько, іншому такому,
Та й не кажи тії правди, як мені самому”.(двічі)

“Як же мені, мій миленький, правди не казати?
Вечір прийде, тоска найде – треба розказати. (двічі)

Як же мені, мій миленький, правди не казати?
Він пригорне, поцілує – треба розказати”. (двічі)

0:00 01:42
100
​На камені ноги мию, на камені стою
Пісні з особистого та родинного життя
с. Свято-Покровське, Бахмутський район01:42

На камені ноги мию, на камені стою,
Навкруг мене чари сиплять, а я це не боюсь. (двічі)

Хоч би швидше до осені, віддамся, віддамся,
Таки свому миленькому зрадити не дамся. (двічі)

Сама овес посіяла, сама його скошу,
А мій милий огнівався, я не перепрошу. (двічі)

Чому вікна побіли, чі не від морозу?
Загнівався мій миленький, через дурний розум. (двічі)

Загнівався мій миленький у самий вівторок,
Здається мені, моя мамка, що вже неділь сорок. (двічі)