Шумлять верби в кінці греблі
| Назва | Шумлять верби в кінці греблі |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Кохання, Примусове одруження, Розлука |
| Дата запису | 5 лип. 2000 р. |
| Місце запису | с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Агнія Михайлівна Поплевченкова (1930), Раїса Михайлівна Фараон (1927) |
| Збирачi | Світлана Семендяєва |
| Транскрипція | Оксана Бугайченко |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Шумлять верби в кінці греблі, що я насадила,
Нема мого миленького, що я й полюбила. (двічі)
Нема його та й не буде, поїхав за Десну.
Сказав: “Рости, дiвчинонька, на другую весну!” (двічі)
Росла, росла дівчинонька та й на порі стала.
Ждала, ждала козаченька та й плакати стала. (двічі)
Плачте очі, плачте карі, така ваша доля:
Полюбила козаченька при місяці стоя. (двічі)
Не я його полюбила – полюбила мати.
Вона мені дозволила рушнички давати. (двічі)
А четвертим білесеньким рученьки зв’язала. (двічі)
