Ой ти, мамо моя, а я доня твоя
| Назва | Ой ти, мамо моя, а я доня твоя |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Нещаслива доля, Примусове одруження, Родинне життя, Чужина |
| Дата запису | 5 лип. 2000 р. |
| Місце запису | с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Агнія Михайлівна Поплевченкова (1930), Раїса Михайлівна Фараон (1927) |
| Збирачi | Світлана Семендяєва |
| Транскрипція | Оксана Бугайченко |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
“Ой ти, мамо моя, а я доня твоя,
Я ще добре не жила, а ти заміж віддала. (двічі)
А ти заміж віддала в далекую сторону,
В далекую сторону, у великую сім’ю”. (двічі)
А велика сім’я вечеряти сіда,
А мене, молоду, посилають по воду. (двічі)
Як я по воду йшла, спотикалася,
А як воду принесла, прислухалася. (двічі)
Щось у хаті гомонить, щось у хаті гомонить,
Щось у хаті гомонить, матір сину говорить: (двічі)
“Ой, ти син, ти мій син, ти дитино моя,
Чом ти водку не п’єш? Чому жинку не б’єш?” (двічі)
“Ой як буду водку пить, в мене голова болить,
Ой як буду жинку бить, в мене серце болить. (двічі)
Ви не бийте її і не лайте її,
Ой якщо вона не знає, научайте її. (двічі)
Ой як я її брав, як той мак розцвітав,
А тепер вона стала, що я сам не впізнав. (двічі)
Ой як я її брав, як той з рожи цвіток,
А тепер вона стала, як той ношений платок. (двічі)
Ви не бийте її і не лайте її,
Ой якщо вона не знає, научайте її”. (двічі)
