Головна
Їхали козаки із Дону додому,

Їхали козаки із Дону додому,

Назва	Їхали козаки із Дону додому,
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Козацькі
Мотив	Вбивство, Залицяння, сватання , Нещасливе кохання, Смерть
Дата запису	5 лип. 2000 р.
Місце запису	с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Агнія Михайлівна Поплевченкова (1930), Раїса Михайлівна Фараон (1927)
Збирачi	Світлана Семендяєва
Транскрипція	Оксана Бугайченко
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Їхали козаки із Дону додому,
Підманули Галю – зібрали з собою.
Ой, ти Галю, Галю молодая,
Підманули Галю – зібрали з собою.

“Підем, Галю, з нами, з нами, козаками,
Краще тобі буде, як в рідної мами!”
Ой, ти Галю, Галю молодая,
Підманули Галю, як в рідної мами.

Везли, везли Галю темними лісами,
Прив’язали Галю до сосни косами.
Ой, ти Галю, Галю молодая,
Прив’язали Галю до сосни косами.

Сосна догорає, Галя промовляє:
“А хто в лісі чує, нехай порятує!”
Ой, ти Галю, Галю молодая,
А хто в лісі чує, нехай порятує!

А хто в лісі чує, нехай порятує,
А хто дочок має, нехай научає.
Ой, ти Галю, Галю молодая,
А хто дочок має, нехай научає.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:01 100	Їхали козаки із Дону додому	Пісні з особистого та родинного життя 2 Козацькі,Балади	м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район	01:01	Їхали козаки із Дону додому, Прив’язали Галю до сосни косой. “Ой ти, Галю, Галю молодая, Ой поїдем, Галю, з нами козака(ми). Ой поїдем, Галю, з нами козаками, Краще тобі буде, ніж в рідної ма(ми)”. Їхали козаки, сосну підпалили, Сосна догоряє, Галя вимовля(є). Галя вимовляє: “А хто дочок має, А хто дочок має, гулять не пуска(є)”.
0:00 06:44 100	Зійди місяць, зійди ясний	Пісні з особистого та родинного життя	с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район	06:44	Зійди місяць, зійди ясний на круту гору, Вийди, вийди, дівчинонька, щось поговорю. (двічі) “Вийди, вийди, дівчинонька, щось маю сказать, Що й не веле батько й мати тебе бідну брать”. (двічі) “Як не веле, та й не нада мене бідну брать, То їдь собі на Вкраїну багачку шукать”. (двічі) “Ой об’їхав всю країну, села і поля, Не знайшов я краще тебе, як ти, сирота”. (двічі) “Женись, женись, мій миленький, настала пора, А я прийду на весілля до твого двора. (двічі) Ой піду же я додому, ляжу та й умру, А як тобі жалко стане, то зроби труну”. (двічі) У неділю, рано-вранці, усі дзвони звуть, Молодого козаченька під вінець ведуть. (двічі) Молодого козаченька під вінець ведуть, Молодую дівчиноньку хоронить несуть. (двічі) “Розступіться, добрі люди, дайте мені стать, Я хоч мертву поцілую та й будуть ховать”. (двічі) Тільки в яму опустили – лопнула труна, Молоденький козаченько тронувся з ума. (двічі) Стоїть батько, стоїть мати, насміхаються: “За ким, за ким наш синочєк побивається?” (двічі) “Ой, щоб тобі, старий батько, віку не дожить, Як мені же молодому та й тяжко прожить. (двічі) Ой, щоб тобі, стара мати, так тяжко вмирать, Як мені же молодому любов забувать”. (двічі)
0:00 01:32 100	Ой не шуми, луже	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацькі	с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район	01:32	Ой не шуми, луже, зелений байраче. – Не плач, не журися, молодий козаче. – Не сам же я плачу, плачуть карі очі, Що нема спокою ані вдень, ні вночі. Сусіди близькії – вороги тяжкії, Не дають ходити, дівчину любити. Я ж буду ходити і буду любити, Ще й до себе візьму, буду з нею жити. Я(к) умру я, мила, а ти будеш жива, Чи згадаєш, мила, де моя могила? А моя могила – край синього моря, Де була між нами тихая розмова. Зійдеш на могилу, не сумуй, не дуже, Спогадають люди, що любились дуже. Зійдеш на могилу, не труси землею, Бо вона, вважаєш, як тяжко під нею. Ой тим воно тяжко – любилися важко, Тим воно тяженько – любились вірненько. (двічі)