Ой у лузі при березі
| Назва | Ой у лузі при березі |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Залицяння, сватання , Нещасливе кохання |
| Дата запису | 5 лип. 2000 р. |
| Місце запису | с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Агнія Михайлівна Поплевченкова (1930), Раїса Михайлівна Фараон (1927) |
| Збирачi | Світлана Семендяєва |
| Транскрипція | Оксана Бугайченко |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Ой у лузі при березі кучерявий дуб стояв,
Під тим дубом зелененьким парєнь дівку вговоряв. (двічі)
Вговоряв він, вговоряв він, сів на сірого коня:
“Будь здорова, чорноброва, бо я їду навсігда”. (двічі)
Він уїхав і приїхав, поздоровавшись сказав,
І по прєжнєй по любові праву ручєньку пожав. (двічі)
“Нащо ж мені твоя ручка, нащо мені твій совєт?
Бо сама я добре знаю, що в любові правди нєт.
Ой не може цього бути, щоб сухий дуб листя мав.
Ой не може цього бути, щоб багатий бідну брав.
Він багатий, чорт пузатий, ще й до того пишнота,
Я бідненька, чорнявенька, як у лузі калина!”