Ой у лузі при березі
| Назва | Ой у лузі при березі |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Залицяння, сватання , Нещасливе кохання |
| Дата запису | 5 лип. 2000 р. |
| Місце запису | с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Агнія Михайлівна Поплевченкова (1930), Раїса Михайлівна Фараон (1927) |
| Збирачi | Світлана Семендяєва |
| Транскрипція | Оксана Бугайченко |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Ой у лузі при березі кучерявий дуб стояв,
Під тим дубом зелененьким парєнь дівку вговоряв. (двічі)
Вговоряв він, вговоряв він, сів на сірого коня:
“Будь здорова, чорноброва, бо я їду навсігда”. (двічі)
Він уїхав і приїхав, поздоровавшись сказав,
І по прєжнєй по любові праву ручєньку пожав. (двічі)
“Нащо ж мені твоя ручка, нащо мені твій совєт?
Бо сама я добре знаю, що в любові правди нєт.
Ой не може цього бути, щоб сухий дуб листя мав.
Ой не може цього бути, щоб багатий бідну брав.
Він багатий, чорт пузатий, ще й до того пишнота,
Я бідненька, чорнявенька, як у лузі калина!”
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Їхали козаки із Дону додому, | Пісні з особистого та родинного життя
1
Козацькі | с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район | 02:17 |
Їхали козаки із Дону додому, “Підем, Галю, з нами, з нами, козаками, Везли, везли Галю темними лісами, Сосна догорає, Галя промовляє: А хто дочок має, нехай научає. Ой, ти Галю, Галю молодая, А хто дочок має, нехай научає. | ||
| Зійди місяць, зійди ясний | Пісні з особистого та родинного життя | с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район | 06:44 |
Зійди місяць, зійди ясний на круту гору, “Вийди, вийди, дівчинонька, щось маю сказать, “Як не веле, та й не нада мене бідну брать, “Ой об’їхав всю країну, села і поля, “Женись, женись, мій миленький, настала пора, Ой піду же я додому, ляжу та й умру, У неділю, рано-вранці, усі дзвони звуть, Молодого козаченька під вінець ведуть, “Розступіться, добрі люди, дайте мені стать, Тільки в яму опустили – лопнула труна, Стоїть батько, стоїть мати, насміхаються: “Ой, щоб тобі, старий батько, віку не дожить, Ой, щоб тобі, стара мати, так тяжко вмирать, | ||
| Ой у полі криниченька | Пісні з особистого та родинного життя | с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район | 04:21 |
Ой у полі криниченька, там холодна водиченька. Як став Роман жартувати, з відер воду виливати, Ти сам знаєш, я бідная, в мене мати не рідная, “Ой як буде тебе бити, то знай, що їй говорити: “Де ж ти, доню, барилася, вже й вечеря зварилася?” (двічі) “Налетіли гусі з броду, помутили й усю воду. А я стала, постояла, поки вода отстояла”. (двічі) “Брешеш, доню, збрехалася, ти з Романом кохалася”. (двічі) “Аж тепер я признаюся, що з Романом кохаюся. Роман чорний, а я кара, звінчаємось – буде пара! |
