Головна
Лугом іду, коня веду

Лугом іду, коня веду

Назва	Лугом іду, коня веду
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Козацькі
Мотив	Залицяння, сватання , Нещасливе кохання, Прокльон
Дата запису	1 лип. 1995 р.
Місце запису	с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Надія Опанасівна Мірошниченко (1926), Тетяна Костянтинівна Зубченко (1926)
Збирачi	Юлія Гнідунець
Транскрипція	Оксана Бугайченко
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

“Лугом іду, коня веду, розливайся, луже!
Сватай мене, козаченько, люблю тебе дуже! (двічі)

Ой хоч сватай, хоч не сватай, ой, хоч не цурайся,
Щоб та слава не пропала, що ти женихався”. (двічі)

“Женихався, не цурався, думав тебе брати,
За лихими воргами мушу покидати. (двічі)

Ой якби ж ти, дівчинонько, була багатенька,
Взяв тебе за рученьку, повів до батенька”.(двічі)

“Ой якби я, козаченько, була багатенька,
Наплювала б я на тебе, на твого батенька”. (двічі)

“Ой та што б ти, дівчинонько, тоді заміж вийшла,
Як при битій, при дорозі рута-м’ята зійшла”. (двічі)

“Ой бодай ти, козаченьку, тоді оженився,
Як у млині на камені кукіль уродився”. (двічі)

А при битій, при дорозі, рута-м’ята зійшла,
А вже ж тая дівчинонька давно заміж вийшла. (двічі)

А у млині на камені кукіль ще не сходить,
Старий козак, як собака, неженатий ходить. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:22 100	Ой у полі озеречко	Пісні з особистого та родинного життя 2 Козацькі,Балади	с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район	03:22	Ой у полі озеречко, там плавало відеречко, Соснові клепки, дубове денце, не цурайся, моє серце. (двічі) А вже в тому відеречку треті сутки, як з водою, Вийди дівчино, вийди кохана, поговоримо з тобою. (двічі) “Ой рада б я виходити, з тобой, милий, говорити. Лежить нелюб на правій руці, так боюся розбудити”.(двічі) “Ой, дівчино моя люба, одвернися од нелюба, Буду стріляти, буду влучати, як у зеленого дуба”. (двічі) “А як вдариш та й не влучиш, тільки жизнь нашу розлучиш. Хоч удариш, так не влучиш, тільки жизнь нашу розлучиш. (двічі) Ой, козаче молоденький, в тебе коник вороненький, Сідлай коня, їжжай з двору, ти не мій, а я не твоя”.(двічі) Козак коника сідлає, до коника промовляє: “Риссю, мій коню, риссю, вороний, аж до тихого Дунаю”. (двічі) Біля тихого Дунаю стану я та й подумаю: “Чи мені вбиться, чи мені втопиться, чи назад воротиться? (двічі) Хоч уб’юся, хоч втоплюся, а назад не воротюся”. (двічі)
0:00 01:01 100	Їхали козаки із Дону додому	Пісні з особистого та родинного життя 2 Козацькі,Балади	м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район	01:01	Їхали козаки із Дону додому, Прив’язали Галю до сосни косой. “Ой ти, Галю, Галю молодая, Ой поїдем, Галю, з нами козака(ми). Ой поїдем, Галю, з нами козаками, Краще тобі буде, ніж в рідної ма(ми)”. Їхали козаки, сосну підпалили, Сосна догоряє, Галя вимовля(є). Галя вимовляє: “А хто дочок має, А хто дочок має, гулять не пуска(є)”.
0:00 03:33 100	Розпрягайте, хлопці, коней	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацькі	м. Дебальцеве, Горлівський район	03:33	Розпрягайте, хлопці, коней та лягайте спочивать, А я піду в сад зелений, в сад криниченьку копать. (двічі) Копав, копав криниченьку у зеленому саду, Чи не вийде дівчинонька рано-вранці по воду? Вийшла, вийшла дівчинонька утром рано воду брать, А за нею козаченько веде коня напувать. (двічі) Просив, просив відеречко – вона йому не дала, Дарив, дарив з рук колечко – вона його не взяла. “Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе огорчив, Що я вчора ізвечора кращу тебе полюбив. Вона ростом невеличка, ще й годами молода, Руса коса до пояса, в косах стрічка голуба”. (двічі)