Головна
Ой у лузі, лузі калинонька

Ой у лузі, лузі калинонька

Назва	Ой у лузі, лузі калинонька
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещасливе кохання, Потопання, Родинне життя
Дата запису	1 лип. 1995 р.
Місце запису	с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Надія Опанасівна Мірошниченко (1926), Тетяна Костянтинівна Зубченко (1926)
Збирачi	Юлія Гнідунець
Транскрипція	Оксана Бугайченко
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой у лузі, лузі калинонька,
Ой у воду, воду втопилася.

Ой у воду, воду схилилася,
Молода дівчина журилася.

Молода дівчина журилася,
Пішла в синє море, втопилася.

А за нею мати воду брати.
Вона набирає, ще й сумує.

Вона набирає, ще й сумує:
“Ніхто тебе, доню, й не рятує”.

“Ой не рятуй, мамо, я тут буду,
Кого вірно люблю, не забуду”.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:44 100	Ростіть, ростіть, огірочки	Пісні з особистого та родинного життя	с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район	01:44	Ростіть, ростіть, огірочки, в чотири листочки. Не бачила миленького чотири деньоч(ки). На п’ятий день побачила, як коров я гнала. Не сказала “добрий вечір”, бо мати стоя(ла). Не сказала “добрий вечір”, бо мати стояла. Махнув миленький платочком: “Будь мила здоров(а)”. А кінь і вже води не п’є, він ріженьку чує. Десь мій милий, чорнобривий з другою ночу(є). Ночуй, ночуй, мій миленький, ночуй, начувайся. А як вийдеш на вулицю – зо мною не знайсь.
0:00 03:22 100	Ой у полі озеречко	Пісні з особистого та родинного життя 2 Козацькі,Балади	с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район	03:22	Ой у полі озеречко, там плавало відеречко, Соснові клепки, дубове денце, не цурайся, моє серце. (двічі) А вже в тому відеречку треті сутки, як з водою, Вийди дівчино, вийди кохана, поговоримо з тобою. (двічі) “Ой рада б я виходити, з тобой, милий, говорити. Лежить нелюб на правій руці, так боюся розбудити”.(двічі) “Ой, дівчино моя люба, одвернися од нелюба, Буду стріляти, буду влучати, як у зеленого дуба”. (двічі) “А як вдариш та й не влучиш, тільки жизнь нашу розлучиш. Хоч удариш, так не влучиш, тільки жизнь нашу розлучиш. (двічі) Ой, козаче молоденький, в тебе коник вороненький, Сідлай коня, їжжай з двору, ти не мій, а я не твоя”.(двічі) Козак коника сідлає, до коника промовляє: “Риссю, мій коню, риссю, вороний, аж до тихого Дунаю”. (двічі) Біля тихого Дунаю стану я та й подумаю: “Чи мені вбиться, чи мені втопиться, чи назад воротиться? (двічі) Хоч уб’юся, хоч втоплюся, а назад не воротюся”. (двічі)
0:00 05:16 100	Скотився місяць над горою	Пісні з особистого та родинного життя	с. Березівка, Борисівський район	05:16	Скотився місяць над горою і всю долину освітив, А в тій долині єсть хатина, а в тій хатині гомонить. (двічі) Там мати дочку научає, дочка заплакана сидить, (двічі) – Ой, доню-доню, моя доню, ти в мене галочка одна, Усі дівчата пішли (вийшли) заміж, а ти чого сидиш одна? (двічі) – Усі вже хлопці поженились, твого в живих уже нема. (двічі) – Ой, мамо-мамо, моя мамо, старий не парочка міні, Як оддаси мене за нього – буду лежать в сирій землі. (двічі) Не чути більше їх розмови, ліш тільки чути плач дочки, На другий день уже старому давала дівка рушнички. (двічі) Давала, слізоньки втирала, згадала клятву, що клялась: Любити милого да гроба, сама її не справдила. (двічі) Скатився місяць над горою і берег річки освітив, В тій річці плавало два трупа, а кінь по бережку ходив. (двічі)